Українська народна пісня «Подай, дівчино, на прощання руку» живе завдяки щирості й таланту наших земляків, зокрема Івана Юхимовича Мартинюка з села Ратнів. Ця людина, відома своєю глибокою пам’яттю та любов’ю до народної творчості, зберегла й передала численні пісенні скарби, що побутували в його родині та місцевій громаді.

Особливо зворушливим моментом у його житті стала пісня «Подай, дівчино, на прощання руку», яку він заспівав своїй дружині перед від’їздом до армії. У цій мелодії переплелися ніжність, вірність та невимовна туга розлуки, уособлюючи почуття закоханого серця, що переживає біль розставання. Ця пісня є яскравим прикладом того, як народна творчість відображає найглибші людські емоції.

Іван Мартинюк передав до культурної спадщини ще багато українських народних пісень, що стали неоціненним надбанням для збереження духовного світу села Ратнів. Його внесок у народну культуру є надзвичайно важливим, адже саме завдяки таким зберігачам традицій, як Іван Юхимович, народна пісня продовжує жити, наповнюючи серця нових поколінь теплом, красою українського слова та духу. Це свідчення незламності української культури та її здатності до відродження.

Автентичне виконання: https://youtu.be/LBc3LCMp1KU?si=D9kXDdZetMfNX7TC

Новітня варіація у сучасному звучанні: https://youtu.be/GM_nIjMJrJ4?si=Xsh-4IAMnp2W1zX8