Україна готується відзначити 29-ту річницю ухвалення Конституції України – ключового нормативно-правового акта, що становить основу нашого державного та суспільного ладу. Цей документ не лише закріплює державний устрій, систему та принципи діяльності державних органів, а й визначає невід’ємні права та обов’язки громадян. Ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року, Конституція стала визначальним етапом у процесі утвердження державності, маючи колосальне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Міжнародні експерти, зокрема Венеціанська комісія, визнали високий рівень відповідності нашої Конституції міжнародним стандартам у галузі конституційного права, особливо в частині прав, свобод та обов’язків людини.Ця Конституція України є справжнім втіленням гуманістичних ідеалів та правових відносин між суспільством і державою. Її унікальність пояснюється тим, що, попри складне колоніальне та тоталітарне минуле, український народ завжди прагнув до встановлення норм і засад, які б справедливо регулювали взаємодію між населенням і владою. Саме цей пошук визначає нашу приналежність до європейської цивілізації та суттєво відрізняє Україну від тоталітарних режимів.Конституція України є не просто юридичним документом, а моральним орієнтиром, що втілює гідність, цінності, стійкість та незламність українців. У сучасних умовах повномасштабної війни, коли Україна протистоїть агресору, важливість цінностей, закладених у Конституції, стає ще більш очевидною. Ми усвідомлюємо необхідність їх захисту та збереження для майбутніх поколінь. На відміну від формальних декларацій, що характерні для конституцій авторитарних держав, Конституція України є реальною та дієвою, забезпечуючи захист прав громадян і незалежність держави.Історично конституційний процес в Україні свідчить про глибокі наміри юридично закріпити на найвищому рівні такі цінності Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність, територіальна цілісність та європейський цивілізаційний вибір. Сьогодні Україна, завдяки цим прагненням, є незалежною європейською державою. Положення щодо стратегічного курсу на членство в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору чітко закріплені в Основному Законі.Конституція України також визначає захист держави, її незалежності та територіальної цілісності, а також повагу до державних символів як обов’язок кожного громадянина. Усі українці, які сьогодні чинять опір вторгненню, виконують свій конституційний обов’язок, протистоячи агресору, який зневажає юридичні норми та міжнародне право. Завдяки спільним зусиллям та підтримці міжнародних партнерів, Україна наближає Перемогу, за якою настане відповідальність для держави-терориста.Український конституціоналізм має глибоке коріння та унікальні особливості, що сформувалися під впливом європейських традицій. Середньовічна передісторія сягає часів «Руської Правди» та Литовських статутів, що заклали основи правової кодифікації. Розвиток конституційної думки продовжився в добу козацької державності з такими знаковими документами, як гетьманські універсали та Березневі статті Богдана Хмельницького. Особливе місце займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року, яка стала першим подібним документом в Європі, що обґрунтовував право України на державну самостійність.У ХІХ – на початку ХХ століть конституційні ідеї розвивалися у працях Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова та членів Кирило-Мефодіївського братства, які декларували ідеї республіканського устрою та демократичного правління. У добу Української революції 1917-1921 років були розроблені численні проєкти Конституції, зокрема «Статут про державний устрій, права і вольності УНР» та Тимчасовий основний закон ЗУНР, які заклали фундамент державницької традиції.Сучасний конституційний процес розпочався з ухвалення Декларації про державний суверенітет України у 1990 році та Акта проголошення незалежності у 1991 році. Робота над Основною Законом тривала майже чотири роки, супроводжуючись гострими дискусіями щодо ключових аспектів державного устрою. 28 червня 1996 року, після історичної «Конституційної ночі», Верховна Рада України 315 голосами ухвалила Конституцію України.Цей фундаментальний документ складається з преамбули та 15 розділів, визначаючи Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу. Він закріплює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, а також широкий спектр прав і свобод людини, що відповідають світовим гуманістичним стандартам. Конституція також визначає територіальний устрій та органи місцевого самоврядування, а процедура внесення змін до неї є досить жорсткою, вимагаючи від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу парламенту. З прийняттям Конституції 1996 року втратили чинність попередні законодавчі акти, що ознаменувало новий етап у розбудові незалежної України.