28 червня цього року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави. Цей Основний Закон закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему державних органів, а також визначає права та обов’язки громадян. Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року стало вирішальним етапом у зміцненні української державності, маючи величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія високо оцінила відповідність нашої Конституції міжнародним стандартам у галузі конституційного права, особливо щодо прав, свобод та обов’язків громадян.

Українська Конституція справді базується на гуманістичних ідеалах та принципах правових відносин між суспільством і державою. Ця орієнтація є результатом багатовікового пошуку українцями норм, які регулюють взаємодію населення та влади, попри складне колоніальне та тоталітарне минуле. Такий підхід робить нас невід’ємною частиною Європи, істотно відрізняючи від авторитарних режимів.

Ключові повідомлення

Конституція України – це не лише головний нормативно-правовий акт, що регулює відносини між державою та суспільством і гарантує права та свободи людини, а й наш моральний орієнтир. Для українців Конституція – це символ гідності, цінностей, стійкості та нескореності.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни та численних злочинів окупантів, ми як ніколи усвідомлюємо важливість цінностей, закладених у Конституції України, та життєву необхідність їх захисту та збереження для майбутніх поколінь. Українська Конституція є реальною і дієвою, на відміну від формальних, декларативних конституцій, які не захищають ані власних громадян, ані інші народи від агресії.

Історично конституційний процес в Україні свідчить про глибокі наміри юридично закріпити на найвищому рівні такі цінності Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність, територіальна цілісність та європейський цивілізаційний вибір. Нам вдалося це здійснити, і нині Україна є незалежною сучасною європейською державою. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на повноправне членство в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору закріплено в Основному Законі.

Згідно з Конституцією України, захист держави, її незалежності та територіальної цілісності, а також повага до її державних символів є обов’язком кожного громадянина. Сьогодні, чинячи спротив російському вторгненню, громадяни України виконують свій конституційний обов’язок. Ми разом продовжуємо протистояти агресору, який зневажає юридичні норми та міжнародне право, наближаючи нашу Перемогу.

Історична довідка: еволюція конституційних ідей

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, безперервність та унікальні особливості. Він розвивався під впливом європейських країн, заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть, відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей та суспільних відносин.

Середньовічна передісторія українського конституціоналізму охоплює період від “Руської Правди” (ХІ століття), першої відомої кодифікації права, до Литовських статутів (1529, 1566, 1588 років), що увібрали правові традиції Русі та середньовічної Європи, встановлюючи межі князівської влади та захищаючи права суспільних станів.

Зародження вітчизняної конституційної думки пов’язане з революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (друга половина XVII – XVIII століть). Гетьманські універсали та міжнародні договори, як-от Зборівський чи Березневі статті, регламентували політичне та правове становище України. Вагомою віхою стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року – “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького”. Цей документ обґрунтував право України на державну самостійність та її державний устрій, засвідчивши політичну зрілість козацької держави. “Договір” відображав цінності козацької старшини та прагнення унормувати життя за власними звичаями і законами, враховуючи інтереси всіх станів.

Формування конституційних ідей після втрати державності (кінець XVIII – початок ХХ століть) проявилося у власних конституційних проєктах Миколи Костомарова (“Книга буття українського народу”), Михайла Драгоманова (“Вільна спілка”) та Георгія Андрузького (“Начерки Конституції Республіки”). Кирило-мефодіївці декларували ідеї республіканського устрою, демократичного правління та громадянських прав. На Західній Україні сформувалися конституційно-правові погляди соціал-демократів Остапа Терлецького та Івана Франка. На початку ХХ століття, під впливом революції 1905-1907 років, конкурували різні конституційні концепції – соціал-демократична Михайла Грушевського, консервативна В’ячеслава Липинського та Стефана Томашівського, націократична Миколи Міхновського.

Конституційний процес доби Української революції 1917-1921 років включав “Статут про державний устрій, права і вольності УНР” (1918) та Тимчасовий основний закон Західноукраїнської Народної Республіки (1918). Проєкти українських конституцій розроблялися навіть у найскладніші часи, закладаючи основи державницької традиції УНР.

Конституційні ініціативи українського визвольного руху ХХ століття були продовжені Соймом Карпатської України (1939), який проголосив її незалежність, та Установчими зборами УГВР (1944). В УГВР ухвалили Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій – важливі джерела української конституційної думки.

В УСРР / УРСР було ухвалено чотири конституції, які, хоч і проголошували Україну суверенною державою, насправді були лише формальним прикриттям її колоніального становища та панування тоталітарного режиму.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення сучасної Конституції розпочалося з ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Після розпаду СРСР та Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року національна законотворчість активізувалася. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку незалежності, і більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Робота над Основний Законом тривала майже 4 роки, супроводжуючись гострими дискусіями довкола державних символів, мови, статусу Криму – відображаючи протистояння між минулим та прагненням до утвердження незалежної держави. 28 червня 1996 року, після “Конституційної ночі”, Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України.

Основні положення Конституції 1996 року

Конституція України складається з преамбули та 15 розділів. У преамбулі підкреслюється, що вона ухвалюється від імені Українського народу – громадян України всіх національностей. Демократизм форм правління визначається поділом державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, які здійснюють повноваження у встановлених межах. Україна визначена як соціальна держава. У зовнішньополітичній діяльності наголос зроблено на забезпеченні національних інтересів та безпеки шляхом мирного співробітництва за загальновизнаними принципами міжнародного права.

В Основному Законі закріплено широкий спектр прав і свобод людини й громадянина, що відповідає світовим демократичним стандартам. Визначено конституційні органи України, їхній статус та повноваження, територіальний устрій та органи місцевого самоврядування. Процедура внесення змін і доповнень до Конституції досить жорстка, вимагаючи від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу Верховної Ради України.

З прийняттям Конституції України 1996 року втратили чинність Конституція 1978 року та Конституційний договір 1995 року.

Матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Конституції України:

Інтернет-банери до цього державного свята (2022):
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/28-chervnya-vidznachayemodenkonstytuciyi-ukrayinyl

інформаційні матеріали до 25-річчя від дня ухвалення Конституції України (2021):

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciynimaterialy-do-25-richchya-vid-dnya-uhvalennya-konstytuciyi-ukrayiny

ключові тези та історична довідка щодо української Конституції:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciynimaterialy-do-dnya-konstytuciyi-ukrayiny

фотоальбом «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time» (українською та англійською мовами):
https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/nezalezhnist-naykrashchyy-chasfotoalbom

виставка «На службі Феміді»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-na-sluzhbi-femidi

історичні каруселі:
Конституції Української революції (2024): https://t.me/uinpgov/1826;

Батьки законотворчості та конституціоналізму: https://t.me/uinpgov/493