8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом. Український інститут національної пам’яті представляє інформаційні матеріали до цієї дати, нагадуючи про важливість пам’ятати уроки Другої світової війни. Вшанування загиблих, усвідомлення трагедії війни – ключові аспекти, які підкреслює Інститут. Мета – збереження пам’яті та уникнення героїзації війни, що може призвести до нових конфліктів.

У 2023 році, згідно із законом України, було встановлено День пам’яті та перемоги 8 травня, що демонструє солідарність з Європою.

Спільним символом пам’яті є мак.

Гасло кампанії – «Пам’ятаємо! Перемагаємо!»

У ці дні ми вшановуємо усіх, хто боровся проти нацизму, висловлюємо вдячність борцям, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів і жертв.

Друга світова війна розпочалася з нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року. Україна стала ареною запеклих боїв з 22 червня 1941 року. Близько 7 мільйонів українців були мобілізовані, багато з них загинули або отримали інвалідність.

Війна стала результатом домовленостей між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР, а також бездіяльності світових держав.

На українських землях обидва тоталітарні режими вчинили злочини проти людяності, призводячи до величезних втрат серед українців, євреїв, кримських татар та інших народів.

На початку війни українці, не маючи власної держави, були розділені між різними країнами. Нацисти та комуністи використовували це, розглядаючи українські землі як ресурс.

Українці внесли значний вклад у перемогу над нацизмом, демонструючи героїзм на різних фронтах. Сотні тисяч боролися у підпільних структурах.

Вигнання нацистів не принесло свободи, а призвело до комуністичного терору: депортацій, голоду, репресій.

За час війни загинуло понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, що проживали на наших землях, а загалом у світі – від 50 до 85 мільйонів осіб.

Перемога над нацизмом була досягнута завдяки консолідації, взаємодопомозі та солідарності народів.

Створення Організації Об’єднаних Націй стало наслідком перемоги, а Україна стала її співзасновником.

Неприпустимі спроби використовувати моральний авторитет переможців для реваншизму. Пам’ять про війну має спонукати до миру та боротьби з ворогом.

Сучасна боротьба – проти російської версії нацизму – рашизму, що загрожує міжнародному правопорядку.

Українці захищають не лише себе, а й Європу від російської експансії. Перемога над Росією – шлях до миру.

Слабкість світової спільноти заохочує агресорів.

Міжвоєнний період характеризувався окупацією українських земель різними державами. Це привело до активізації визвольного руху.

Організація українських націоналістів (ОУН) ставила за мету створення Української самостійної соборної держави. У 1930-х роках ОУН розширювалась. Її бойове хрещення відбулось у 1939 році, під час захисту Карпатської України.

У вересні 1939 року українці зіткнулися з репресивною машиною СРСР. 23 серпня 1939 року було підписано пакт Молотова-Ріббентропа.

Війна торкнулася українців з 1 вересня 1939 року. СРСР і Німеччина були союзниками до 22 червня 1941 року.

18 грудня 1940 року Гітлер підписав план «Барбаросса». Радянське командування виявилось неготовим до нападу.

Перший рік війни став катастрофою для Червоної армії. Україна була окупована Німеччиною, що представляла себе визволителькою.

Вигнання гітлерівців з території України почалося в грудні 1942 року і завершилося в листопаді 1944 року.

Українці брали участь у боях на всіх фронтах Другої світової, в тому числі у військових з’єднаннях різних держав.

Прямі людські втрати України склали понад 8 мільйонів осіб, економічні – 285 мільйонів рублів.

Злочини нацистів та комуністичного режиму на українській землі.

2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав капітуляцію Японії.

Тактика «спаленої землі» застосовувалась як відступаючою Червоною армією, так і німецькими військами.

УПА боролася на Волині, Поліссі та Галичині, проти німецьких гарнізонів, радянських партизанів та військ НКВС.

9 травня в Радянському Союзі було встановлено День Перемоги. Парад Перемоги відбувся лише 24 червня 1945 року.

З 1947 року День Перемоги став робочим днем.

Вихідним днем 9 травня знову стало тільки у 1965 році. Міф про Перемогу заступив міфологію про Жовтневу революцію.

Сучасна Росія використовує міфи про Другу світову війну для пропаганди та виправдання агресії.

Український інститут національної пам’яті пропонує тематичні матеріали, зокрема електронні листівки, відеопроєкти, виставки та видання.

На сайті Інституту представлено інформацію про події, постаті, карти та відеоматеріали.

Відеопроєкт «Війна і міф» розвінчує міфи про Другу світову війну.