Посилення культурних репресій: Заборона української мови на тимчасово окупованих територіях

Російська Федерація продовжує свою політику асиміляції та знищення української ідентичності на тимчасово окупованих територіях України. За останніми даними, міністерство освіти РФ планує з 1 вересня 2025 року повністю виключити українську мову з освітніх програм початкової, основної та середньої загальної освіти. Це рішення обґрунтовується нібито “зміненою геополітичною ситуацією у світі”, що є цинічним прикриттям для цілеспрямованої політики русифікації та культурного геноциду.

Така заборона української мови в школах на тимчасово окупованих територіях є черговим кроком у спробах Росії стерти будь-які прояви українськості. Ця політика не є новою; вона є продовженням багатовікових імперських амбіцій, спрямованих на придушення національної ідентичності українців. Російська Федерація систематично маніпулює мовним питанням, використовуючи його як інструмент для виправдання своєї агресії та насильства.

Реакція України: Незламність українського слова

Міністерство закордонних справ України (МЗС України) рішуче засудило ці дії, назвавши їх продовженням “цілеспрямованої політики русифікації, асиміляції та геноцидного винищення цілих народів”. Українське зовнішньополітичне відомство наголосило, що Москва століттями намагалася заборонити українську мову, втім, усі ці спроби виявилися марними. Історія свідчить, що українська мова пережила всіх гнобителів, які зникли разом зі своїми репресивними указами та доносами.

МЗС України підкреслило, що сьогодні українська мова не є беззахисною. Згадуючи слова видатного уродженця Херсонщини Миколи Куліша, “Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!”, Україна демонструє свою рішучість захищати свою мову та культуру. Політика окупантів на тимчасово окупованих територіях, що проявляється у численних “заборонах” та переслідуваннях, зрештою приречена на поразку. Українське слово лунатиме гучно і міцно, коли ворог залишить українські землі.

Посилення репресій на тимчасово окупованих територіях

Крім прямої заборони української мови, Росія продовжує посилювати загальну репресивну політику на захоплених територіях України. Місцеве населення зазнає систематичного тиску, який включає примусову паспортизацію. Громадян змушують отримувати російські паспорти під загрозою втрати роботи, позбавлення соціальних виплат та обмеження доступу до базових послуг, таких як медичне обслуговування чи освіта. Ця тактика є частиною ширшої стратегії, спрямованої на інтеграцію українських територій до складу РФ через насильницьку асиміляцію населення.

Поширеною практикою на окупованих землях стали обшуки помешкань, безпідставні затримання, викрадення людей та переслідування за будь-яку проукраїнську позицію. Особливе занепокоєння викликає посилення репресій щодо проукраїнськи налаштованих дітей та молоді. До шкіл, які функціонують за російськими стандартами, почали регулярно навідуватися інспектори у справах неповнолітніх, що створює атмосферу страху та недовіри серед учнів та їхніх батьків. Дітей, які виявляють патріотичну позицію, можуть піддавати психологічному тиску або навіть “виховувати” в спеціальних закладах, що є грубим порушенням прав дитини.

Цілеспрямована політика РФ на тимчасово окупованих територіях України спрямована на повне знищення української ідентичності, культури та мови. Проте, попри всі спроби, український народ демонструє незламний дух та відданість своїй спадщині. Захист української мови та ідентичності залишається пріоритетом, а міжнародна спільнота повинна продовжувати тиск на агресора, щоб зупинити цю геноцидну політику. Українська культура та мова є частиною світової спадщини, і їхнє збереження є важливим завданням для всіх.