Українські захисники — це величні постаті, чия незламна воля та відвага вкорінені в глибинах тисячолітньої історії нашої нації. Вони є прямими спадкоємцями славетних воїнів Київської Русі, які стояли на варті своєї землі, продовжувачами доблесних традицій козацької держави, що століттями боролася за волю. Саме їхній дух жив у визвольних змаганнях Української Народної Республіки та в незламності Української повстанської армії, а також інших героїчних бойових формувань ХХ століття. Сьогоднішні українські захисники — це сучасні лицарі, що самовіддано стоять на сторожі суверенітету, гідності та незалежності нашої держави, гарантуючи мирне майбутнє. Кожен із цих воїнів — не просто захисник сьогодення, а справжній творець майбутнього. Вони своїми вчинками забезпечують можливість для прийдешніх поколінь українців жити у вільній, сильній та процвітаючій країні. Завдяки їхній безмежній мужності, неймовірній самопожертві та непохитній вірності військовій присязі ми здобуваємо шанс на перемогу і будуємо міцну, незалежну Україну. Їхня відданість Батьківщині є невичерпним джерелом натхнення для всіх нас. Це герої України, які крок за кроком виборюють наше право на існування. З глибоким сумом і водночас безмежною гордістю Україна вшановує своїх синів, які віддали найцінніше — власне життя — заради нашої свободи. Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2025 року № 161, за виняткову відвагу та самовідданість, орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно) було нагороджено нашого славного земляка — АНІКУЛАЄСІ Олександра Юрійовича. Його подвиг — це яскравий приклад справжньої відданості Батьківщині, незламної сили духу та непереможної волі. Олександр Юрійович свідомо пішов на ризик, щоб Україна залишалася вільною, незалежною та мирною державою. Його ім’я золотими літерами вписане в книгу історії нашої країни і навіки залишиться в серцях його сім’ї, рідних, побратимів, земляків та всього українського народу. Пам’ять про таких героїв України є нашою спільною спадщиною. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю цього Героя, чия жертовність стала символом незламності духу українського народу. Його безцінна жертва — це той вогонь, що освітлює наш шлях до неминучої перемоги, наповнюючи нас рішучістю та вірою у краще майбутнє. Цей подвиг є доказом того, що українські захисники стоять на сторожі світла, не шкодуючи себе. Нехай пам’ять про Олександра Анікулаєсі та інших полеглих героїв України живе вічно, надихаючи нові покоління на подвиги та захист рідної землі. Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Вони завжди залишатимуться в наших серцях. Слава Україні! Герої не вмирають! Слава Герою!