Українські прізвища, як дзеркало минулого, часто відображають характер та поведінку наших предків. Чимало сучасних українців носять прізвища, що красномовно свідчать про запальний, галасливий або конфліктний норов їхніх пращурів. Цікаво, що такі прізвища, як крикливі прізвища, зустрічаються як серед поширених, так і серед унікальних.

Дослідники стверджують, що перелік таких прізвищ досить великий. Розглянемо деякі приклади прізвищ, що говорять самі за себе:

Бешкет – одразу вказує на схильність до бешкету та порушення спокою.

Верескун, Верещак – походять від дієслів «верещати», що означає пронизливо кричати.

Горлатій, Горлай – вказують на гучний голос або крикливість.

Грубіян – пряма вказівка на грубість у спілкуванні.

Заведія, Забіяка – характеризують особу, схильну до сварок та бійок.

Крикун, Криклівець, Криклій – походять від слова «кричати», натякаючи на гучний і нестриманий характер. Ці крикливі прізвища досить промовисті.

Морочило – від виразу «морочити голову», тобто дратувати, заплутувати, надокучати.

Репетіло, Репетун – нагадують про тих, хто постійно здіймає галас.

Скоробреха – буквально означає людину, яка швидко збреше або наговорить зайвого.

Шумило – ще одне прізвище, що належить до «гучного» ряду. Такі крикливі прізвища підкреслюють особливості поведінки.

Цей перелік далеко не вичерпний. Українська антропоніміка містить безліч інших цікавих варіантів, які ідентифікують крикливі прізвища:

Задира, Задиренко, Задирака – усі походять від слова «задиратися», тобто провокувати конфлікти.

Кривда, Кривденко – натякають на несправедливість або постійне нарікання на долю.

Сварник, Сваріч, Сварун – прізвища, що асоціюються з постійними сварками.

Гіркало – ім’я людини, яка бачить усе в негативному світлі, часто скаржиться та буркотить.

Отже, українські прізвища – це не лише спосіб ідентифікації, але й відображення історії та характеру наших предків. Досліджуючи їх, ми можемо краще зрозуміти себе та своє коріння. Ці крикливі прізвища є лише невеликою частиною великого пласту української культури.