Століття Катерини Шкикавої: історія життя, сповнена праці та стійкості

“Життя прожити – не поле перейти.” Ця народна мудрість набула особливого значення для мешканки Орова Катерини Шкикавої, яка 19 серпня відзначила своє столітнє ювілей. Її шлях – це дзеркало життя багатьох українців, сповнене випробувань, важкої праці та незламної сили духу.

Народившись 19 серпня 1925 року в багатодітній родині, Катерина стала найстаршою серед тих, хто пережив раннє дитинство. Сьогодні, окрім неї, з одинадцяти дітей залишилися лише молодша сестра та, можливо, брат на Донбасі, зв’язок з яким втрачено. Все життя Катерини Шкикавої присвячене невтомній праці. Вона працювала у місцевих колективних та державних господарствах, трудилася в лісництві, а також дбайливо вела власне господарство. Аби забезпечити себе та майбутню родину, тримали з чоловіком худобу: корів, свиней, птицю. Продаж молока, сиру, сметани та знаменитих орлівських полуниць на базарах у сусідніх Бориславі, Трускавці та Дрогобичі був не просто заробітком, а необхідністю для покриття витрат на господарку, придбання кормів, сплату податків та страхування.

Незважаючи на тяжке життя, Катерина Шкикава з чоловіком Степаном прожили разом багато років у любові та злагоді, хоча дітей їм Бог не дав. Вона стала люблячою “тьоцею” для своїх племінників та племінниць, даруючи їм тепло та турботу, майже як рідна мати. Всі заощадження, що роками накопичувалися для майбутнього рідних, зникли з розпадом Радянського Союзу, але Катерина не зламалася. Вона продовжувала працювати, навіть після того, як у 2006 році її чоловік відійшов у вічність. До 90 років вона тримала корову, а потім, дбаючи про майбутнє, відмовилася від тварин, не бажаючи залишати їх без догляду.

І сьогодні, у свої сто років, Катерина Шкикава вражає ясністю розуму, чудовою пам’яттю та стрункою поставою. Любов до солодкого залишається її пристрастю, хоча раніше цукор не завдавав шкоди здоров’ю. Відмовляючись від телевізора чи радіо, вона цінує спокій та усамітнення у своєму домі, насолоджуючись благословенним куточком Орова.

Ювілярку привітали міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, староста сіл Орів та Зимівки Тетяна Сухроменда, начальниця управління соціального захисту Віра Ільницька та близькі родичі. Катерина радо зустрічала гостей, пропонуючи пригощання, хоча сама вживає алкоголь лише з особливих нагод, зберігаючи традицію “бодака” – маленької скляночки ще з часів Польщі.

Хоча кількість сусідів та знайомих зменшується, а оселі в селі пустіють, Катерина Шкикава продовжує жити повноцінним життям, радіючи кожному дню, зустрічам з рідними та чекаючи на колядників, яких запросила ще взимку.

Ця столітня ювілярка, незважаючи на певні проблеми із зором та слухом, побачила та пережила надзвичайно багато. Її життя – це жива історія, сповнена подій, які могли б зайняти цілі томи. Нехай Господь Бог дарує пані Катерині міцне здоров’я, добру пам’ять та тільки приємні новини. Її усмішка, що освітлює обличчя, є свідченням світлої та сильної душі, яка надихає всіх навколо.