Коли настає складна життєва ситуація, пов’язана зі смертю близької людини, важливо знати про механізми державної підтримки. Однією з таких форм підтримки є допомога на поховання, призначена для покриття частини витрат, пов’язаних з організацією прощання та поховання пенсіонера. Розуміння умов отримання цієї допомоги є вкрай важливим для осіб, які несуть такі витрати. Розмір допомоги на поховання безпосередньо залежить від того, за яким законом покійний пенсіонер отримував пенсійні виплати. Це ключовий фактор, що визначає суму, яку можна отримати. Якщо пенсіонер отримував пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що є так званою цивільною пенсією, то сума допомоги на поховання встановлюється у розмірі двомісячної пенсії. Ця сума розраховується на підставі пенсії, яку покійний отримував на момент своєї смерті. Це дозволяє покрити базові витрати і забезпечити належне прощання. У випадку, коли померла особа одержувала пенсію згідно із Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, тобто була військовим пенсіонером, правила дещо відрізняються. Особі, яка взяла на себе обов’язки з поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі тримісячної пенсії. Важливо, що ця сума не може бути меншою за п’ятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наразі ця мінімальна сума становить 15140 гривень, що забезпечує значнішу підтримку у випадку поховання військового пенсіонера. Варто пам’ятати, що існують певні винятки, коли допомога на поховання не виплачується. Це відбувається у ситуаціях, коли померла особа перебувала на повному державному утриманні, і установа або заклад, де пенсіонер помер, вже здійснила поховання за рахунок бюджетних коштів. У таких випадках потреби у додатковій допомозі відсутні, оскільки витрати вже покриті державою. Для отримання допомоги на поховання необхідно підготувати та подати певний перелік документів до відповідних органів. Це стандартна процедура, яка забезпечує правомірність отримання виплати. До обов’язкових документів належать:

• паспорт громадянина України та ідентифікаційний код заявника;
• заява про виплату допомоги на поховання, яку зазвичай заповнюють безпосередньо під час прийому фахівцем;
• витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або, як альтернатива, довідка про смерть пенсіонера;
• оригінал свідоцтва про смерть.

Якщо трагічна подія сталася за межами України і реєстрація смерті була проведена компетентними органами іноземної держави, де не передбачено видачі зазначених довідок, заявник повинен надати свідоцтво про смерть або інший офіційний документ, що підтверджує факт смерті. Цей документ, виданий іноземною установою, має бути легалізований відповідно до українського законодавства. Це забезпечує юридичну чистоту процесу та дозволяє отримати необхідну підтримку навіть у складних міжнародних обставинах. Важливою перевагою для заявників є відсутність будь-яких строків для звернення за отриманням допомоги на поховання пенсіонера. Це означає, що родичі або відповідальні особи можуть звернутися за цією виплатою в будь-який зручний для них час після смерті, не хвилюючись про пропущені дедлайни. Така гнучкість дозволяє зосередитися на процесі прощання та подолання втрати, не поспішаючи з бюрократичними процедурами. Загалом, державна система соціального захисту намагається максимально спростити процес отримання цієї важливої допомоги, забезпечуючи підтримку у найскладніші моменти життя.