Упродовж січня ми вшановуємо пам’ять багатьох славетних подвижників, проповідників і сповідників, завершуючи цей календарний місць соборним (спільним) святом на честь трьох великих святителів, яких Церква шанує як вселенських вчителів.

Святитель Василій Великий і богословською працею, і аскетичними подвигами, і служінням Богу, своїм поясненням тайн віри й канонічними настановами зробив надзвичайно великий внесок у розбудову всіх аспектів церковного життя.

Святитель Григорій Богослов був щирим другом святителя Василія Великого, видатним богословом і ритором, архієпископом Константинополя. Він залишив по собі велику духовну спадщину і тлумачення догматів, зокрема щодо вчення про Святу Тройцю.

Святитель Іоан Золотоустий – неперевершений проповідник, видатний мислитель, щирий, палкий і незламний у своїх переконаннях і вірі. Він один за всю історію Церкви носить почесний титул «Золотоустий», який офіційно за ним закріпили на Халкидонському Соборі ще у V столітті.

Життя цих трьох великих ієрархів було наповнене численними випробуваннями. Святитель Василій Великий зазнавав гонінь від єретиків та від царської влади, яка сприяла їм. Святий Григорій Богослов у малій громаді в Константинополі проповідував Істину тоді, коли навколо все було опановане аріанами. А в час перемоги над єрессю він був змушений віддалитися на батьківщину через заздрість та інтриги. Святитель Іоан Золотоустий за слово правди був зненавиджений сильними світу цього, неправедно засуджений і помер у вигнанні.

Ці три вселенських вчителя за життя не тільки не втішалися заслуженою за свої численні труди славою, але зазнавали несправедливих утисків. Проте їхній приклад спонукає нас пам’ятати, що випробування і спокуси – тимчасові, а радість і блага, які Бог приготував для нас – вічні. Тож як би не було складно, за прикладом трьох святителів маємо йти шляхом правди і вірності Істині, і тоді досягнемо того, чого й вони досягли – блаженного вічного життя.

#Церква_з_тобою