Володимир Тодор, уродженець Демидівщини, нагороджений найвищою державною нагородою – званням Герой України (посмертно) за виявлені мужність та героїзм.

Життєвим кредо Володимира Тодора було: «Я це зможу зробити!»

За особисту мужність і героїзм, відданість у захисті суверенітету та цілісності України, самовіддане служіння українському народу, указом Президента України №295/2025 Володимиру Сергійовичу Тодору присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Володимир Тодор, мешканець села Вовковиї, став на захист України ще в 2014 році, беручи участь в АТО та ООС. У 2022 році, коли почалася повномасштабна російська агресія, Володимир Тодор, не вагаючись, добровольцем пішов на фронт. Він командував десантно-штурмовим взводом 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади на Донеччині, зокрема в районах Соледара та Кліщіївки. Володимир Тодор особисто знищував живу силу й техніку ворога, здійснював евакуацію поранених під обстрілами.

«Володимир Тодор із позивним «Добрий» був одним із найкращих командирів танка. Умів знаходити спільну мову з кожним солдатом, користувався незаперечним авторитетом і завжди стояв за справедливість. Як головний сержант роти, він міг не брати участі в завданнях із хлопцями. Однак, на кожний штурм Володимир Тодор першим вів побратимів, і вони без вагань йшли за ним. Він був душею танкової роти», – так згадують про нього побратими. Пам’ять про Володимира Тодора житиме вічно.

Указами Президента України сержант Володимир Тодор був нагороджений орденами «За мужність» II та III ступенів.

Останній бій сержанта Володимира Тодора відбувся в січні 2023 року поблизу населеного пункту Торське, що на Луганщині. Тоді він командував передовою штурмовою групою. Завдяки його сміливим та швидким рішенням, група успішно захопила ворожий опорний пункт, ліквідувавши 19 бійців противника. Володимир Тодор особисто зі стрілецької зброї стримував натиск ворожої піхоти, яка намагалася відвоювати позиції, знищивши чотирьох окупантів. Він також вчасно виявив та підбив з гранатомета ворожу БМП-2. Воїн залишився на полі бою на окупованій території. Демидівський суд визнав його загиблим. Його подвиг назавжди ввійде в історію України.

Відзнаку президент Володимир Зеленський вручив матері героя, Тетяні Тодор. Ця висока нагорода є визнанням його незламної мужності, самовідданості та неймовірного героїзму у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави. Володимир Тодор віддав найцінніше – своє життя, захищаючи кожного з нас, рідну землю, наші сім’ї та майбутнє.

На жаль, ця нагорода присвоєна посмертно. Втрата людини, яка була взірцем справжнього воїна, патріота та сина України, назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і шанував. Слава і честь захисникам та захисницям України! Вічна пам’ять усім, хто назавжди в строю.

Памʼятаємо!