Сучасні методи збирання врожаю зернових культур забезпечують повну механізацію усіх процесів. Правильно організований збір врожаю дозволяє у короткий термін отримати урожай з мінімальними втратами, зберігаючи при цьому високу якість насіння.

Вимоги до якості збирання насінницьких посівів є надзвичайно високими, адже головна мета – не тільки зібрати великий урожай, але й отримати насіння з відмінними посівними якостями.

Ключові показники якості насіння – енергія проростання, лабораторна та польова схожість, маса 1000 насінин, вологість та строки післязбирального дозрівання – безпосередньо залежать від термінів і способу збирання насінницьких посівів, а також від технічного стану зернозбиральної техніки.

Передчасний збір врожаю зернових культур призводить до отримання щуплих та неповноцінних насінин. Натомість, пізній збір означає великі втрати через висипання найбільш зрілого насіння. Втрати від висипання навіть однієї зернини з кожного колосу можуть сягати 1 ц та більше на гектар. Несвоєчасний збір зернових культур призводить до швидкої втрати якості насіння через розвиток хвороб, проростання у колосі, втрати сухої речовини внаслідок дихання та вимивання розчинних речовин дощами.

Головними способами збирання насіннєвих посівів є двохфазний (роздільний) або однофазний (прямий).

Прямий спосіб збирання зернових культур застосовують, коли насіння досягло повної стиглості або кінця воскової стиглості при вологості 18-20%. Якщо почати збирання раніше, обмолот насіння буде ускладнений через його високу вологість.

При двохфазному способі збору врожаю чистота насіння зазвичай вища, оскільки підсушені бур’яни та інші домішки краще відокремлюються під час очищення. Схожість та енергія проростання також підвищуються, адже у насінні, підсушеному у валках, післязбиральне дозрівання проходить швидше. Це вирівнює вологість усієї зернової маси, і насіння краще обмолочується.

Важливо не допускати великого розриву в часі між скошуванням та підбиранням валків, оскільки при тривалому знаходженні скошеної маси у валках збільшуються втрати при обмолоті та суттєво знижується якість насіння.

У разі затяжної похмурої погоди доцільно використовувати прямий спосіб збору, оскільки на корені рослини краще продуваються повітрям та швидше просихають.

При великих площах насіннєвих посівів зернових культур рекомендується розпочинати збір у середині воскової стиглості двохфазним способом, а при настанні повної стиглості переходити на пряме комбайнування. Раціональне поєднання цих двох способів дозволяє провести збір насіння зернових культур в оптимальні терміни – не більше ніж за 10-12 діб.

За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості насіння (18-22%), передбачивши при цьому термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.

Протягом усього періоду збирання та підготовки насіння до посіву необхідно на всіх технологічних етапах здійснювати внутрішньогосподарський контроль за його якістю.

Насіння, зібране комбайнами, підлягає негайній очистці, особливо якщо воно має підвищену вологість. Його доставляють на зернотік та починають процес очищення на ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних агрегатах до кондиційної вологості.

Важливо пам’ятати, що кожен відсоток травмування посівного матеріалу зменшує його урожайність. Тому слід провести необхідні заходи, аби рівень травмування насіння не перевищував 1%.

При збільшенні відсотка дроблення зростає кількість насіння з мікротравмами, яке практично неможливо відокремити на очисних і сортувальних машинах.

При очищенні та сортуванні насіння рекомендується суворо дотримуватися таких технологічних прийомів:

• не перевищувати швидкість руху робочих органів зерноочисних машин;
• максимально скоротити довжину транспортувальної системи, оскільки насіння найбільше травмується на норіях та зернонавантажувачах;
• не допускати падіння зерна з великої висоти;
• не збільшувати кількість пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно підбирати решета.

Для запобігання додаткового травмування насіння під час сушіння слід ретельно дотримуватись встановлених режимів.

Насіння з підвищеною вологістю не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром і періодично перелопачуючи. За один такий прийом його вологість знижується до 1%.

За вологої погоди необхідно використовувати всі наявні в господарствах сушарки.

У разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників проводять його сушіння. За наявності в господарстві різних партій насіння – насамперед сушать вологе, уражене та насіння з ознаками самозігрівання.

Допускається нерівномірність нагрівання зерна в сушарках у межах 3-4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Зниження вологості за одне проходження насіння через сушарку не повинно перевищувати для зернових, зернобобових та кукурудзи – 3-4%.

На тривале зберігання закладають насіння з вологістю нижче критичної, повністю очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю, температурою насіння та повітря, зміною кольору насіння, його запахом. Особливу увагу слід приділяти появі осередків самозігрівання та шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи як пасивне, так і активне вентилювання, оскільки низька вологість, поєднана з низькою температурою, створює ідеальні умови зберігання насіння.

Особливої уваги потребує насіння, зібране у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) – у такого насіння швидко пошкоджується оболонка.

Збереженість партії насіння залежить від інтенсивності його дихання. Чим вона вища, тим важче його зберегти від псування та значних втрат маси. Інтенсивність дихання залежить від вологості, температури, ступеня аерації, тривалості зберігання та якісного стану.

Вологість насіння – найважливіший фактор регулювання його життєдіяльності. Волога в насінні є середовищем, в якому відбуваються всі важливі процеси життєдіяльності. Сухе зерно дихає досить повільно.

Зерно середньої сухості дихає у 2-4 рази, вологе – у 4-8, а сире – у 20-30 разів інтенсивніше, ніж сухе.

Критична вологість для насіння пшениці, жита та ячменю становить 14,5-15,5%, для кукурудзи – 13-14%, проса – 12-13%, соняшнику – 7-9%.

Щоб уникнути ураження насіння мікроорганізмами, зберігати його потрібно при вологості нижче критичної на 3-4%, а для олійних культур – на 2-3%.

Зниження температури значно послаблює інтенсивність дихання всіх живих компонентів зернової маси та сприяє збільшенню термінів її зберігання.

Інтенсивність і характер дихання насіння прямо залежать від складу газового середовища. При вільному доступі повітря до зернової маси підвищується інтенсивність його дихання, оскільки в міжзернових просторах вміст кисню достатній. У сухому зерні інтенсивність дихання незначна, тому його посівні якості зберігаються довше.

Інтенсивність дихання зернової маси залежить також від стану та якісних показників насіння. Так, партія насіння, яка містить багато недозрілих зерен, пророслих, щуплих і давлених, менш стійка при зберіганні. На інтенсивність впливають і ботанічні особливості культури. Наприклад, насіння м’якої пшениці дихає інтенсивніше, ніж насіння твердої, а інтенсивність дихання насіння пшениці вища, ніж насіння гречки.

Тому найкраще зберігаються партії насіння, що знаходяться в стані зниженої життєдіяльності.

На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. З метою запобігання конденсації вологи на партії насіння відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%.

Підсумовуючи вищевикладене, з метою запобігання втратам насіння при збиранні та доведенні його до посівних кондицій, необхідно ретельно контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу у відповідності з наданими рекомендаціями.

Даний матеріал носить лише інформаційний, рекомендаційний та роз’яснювальний характер.

Головний спеціаліст відділу контролю 

у сфері насінництва та розсадництва, та якості зерна

Головного Управління Держпродспоживслужби

в Київській області Світлана ЧУБКО

« повернутися