Усиновлення дітей в Україні: нові правила та можливості для родин

Уряд України ухвалив важливу постанову №528, яка значно змінює процес усиновлення дітей. Відтепер повноваження з питань усиновлення переходять від районних державних адміністрацій безпосередньо до органів місцевого самоврядування – сільських та селищних рад. Це стало можливим завдяки змінам до статей 214 та 215 Сімейного кодексу України, які були прийняті Верховною Радою у листопаді 2024 року.

Ключова зміна полягає в тому, що облік дітей, які потребують усиновлення, а також потенційних усиновлювачів, тепер здійснюватиметься на рівні кожної громади. Це означає, що мешканці громади, які мріють про усиновлення дитини, зможуть отримати повну інформацію про дітей, які чекають на нову родину, безпосередньо у службі у справах дітей своєї громади.

Служба у справах дітей надасть вичерпну консультацію, допоможе зібрати необхідний пакет документів та супроводжуватиме кандидатів в усиновлювачі на кожному етапі процесу. Після успішного завершення усиновлення, служба підтримуватиме постійний контакт з родиною, перевіряючи умови проживання та виховання дитини, а також контролюючи дотримання її прав.

Основна мета цих змін – децентралізація процесу усиновлення та створення максимально ефективної системи, де рішення приймаються на рівні, найближчому до дитини. Там, де її знають особисто, розуміють її потреби та можуть оперативно реагувати на будь-які виклики. Крім того, це дозволить уникнути зайвого дублювання процедур на районному рівні та значно спростити взаємодію для тих, хто хоче подарувати дитині родину.

Наразі триває активний процес передачі справ дітей та кандидатів, які вже перебувають на обліку, від районних державних адміністрацій до територіальних громад.

Важливо: незалежно від того, чи завершила громада процес прийняття справ, ті, хто планує розпочати процедуру усиновлення або просто цікавиться цією темою та потребує консультації, повинні звертатися безпосередньо до місцевої служби у справах дітей. Це положення вже діє.

Ця реформа – важливий крок до створення дитиноцентричної моделі, де громада не просто виконує адміністративні функції, а несе повну відповідальність за кожну дитину, маючи всі необхідні повноваження та ресурси для забезпечення її найкращих інтересів. Це не лише про ефективність, але й про довіру, тісний зв’язок та спільну відповідальність за майбутнє кожної дитини.