17 вересня в Україні відзначається День усиновлення – свято, що символізує надію та любов, і яке співпадає з днем пам’яті Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Цей день нагадує про важливість дарувати дітям доброту та турботу, адже саме вони є нашим майбутнім. Коли збереження біологічної сім’ї стає неможливим, держава визначає усиновлення як пріоритетну форму влаштування дітей, надаючи їм шанс на щасливе життя у новій родині.

Що таке усиновлення в Україні?

Усиновлення – це процес офіційного прийняття дитини до своєї сім’ї на правах повноцінного сина чи дочки за рішенням суду. З моменту прийняття судового рішення між дитиною та новими батьками виникають такі ж юридичні права та обов’язки, як і між біологічними батьками та їх дітьми. Це означає повне правове та емоційне возз’єднання.

Хто може бути усиновленим?

За українським законодавством, усиновленню підлягають діти, які офіційно мають один із таких статусів:

– дитина-сирота (обидва батьки померли),

– дитина, позбавлена батьківського піклування.

Хто має право усиновити дитину?

Відповідно до Сімейного кодексу України, потенційні усиновлювачі повинні відповідати певним критеріям:

– бути повністю дієздатними та досягти 21-річного віку (за винятком випадків, коли усиновлювач є близьким родичем дитини).

– різниця у віці між усиновлювачем та дитиною має становити щонайменше 15 років.

– усиновити дитину можуть як подружжя, так і одинока жінка чи чоловік.

– перевага у процесі усиновлення надається сімейним парам, які прагнуть створити повноцінну родину.

Вікові обмеження для усиновлення

Загалом, усиновити можна дитину віком від 2 місяців до 18 років. Однак, у виняткових випадках, закон дозволяє усиновлювати і повнолітніх осіб, якщо вони набули статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, ще до досягнення 18-річного віку.

Процедура усиновлення: кроки до створення сім’ї

Процес усиновлення в Україні передбачає кілька ключових етапів:

1. Подання необхідної заяви та пакету документів до служби у справах дітей за місцем вашого проживання.

2. Ретельна перевірка кандидатів, яка включає бесіди, обстеження умов проживання та формування висновку щодо можливості бути усиновлювачами.

3. Звернення до суду з позовною заявою про усиновлення та поданням повного комплекту документів, необхідних для розгляду справи.

4. Виконання рішення суду: усиновлювачі особисто забирають дитину з місця її проживання у присутності офіційного представника служби у справах дітей.

Усиновлення – це надзвичайно відповідальний, але водночас і надзвичайно благородний крок, який кардинально змінює долю дитини, даруючи їй шанс на щасливе, повноцінне життя у люблячій та дбайливій родині. Це шлях до створення справжньої сім’ї.