Життя, Славутська Отг, Суспільство
Внутрішньосімейне усиновлення: Покроковий посібник
Внутрішньосімейне усиновлення: Ваш детальний гід по Україні
Внутрішньосімейне усиновлення — це особливий вид встановлення батьківських прав, коли один із подружжя усиновлює дитину, яка біологічно не є його/її сином чи донькою. Така процедура можлива, якщо біологічний батько або мати дитини: позбавлені батьківських прав, визнані недієздатними, зникли безвісти, або не визнають батьківство. Цей процес є важливим кроком для створення міцної родини та забезпечення щасливого майбутнього дитини. Розглянемо детально, як відбувається внутрішньосімейне усиновлення в Україні.
Початок процедури усиновлення: Перші кроки
Для ініціювання процесу усиновлення дитини, той із подружньої пари, хто бажає усиновити, повинен особисто звернутися із письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Важливо отримати висновок про доцільність усиновлення, який стане основою для подальших дій. Цей висновок підтвердить, що усиновлення відповідає інтересам дитини.
Необхідні документи для усиновлення:
– копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
– копія свідоцтва про шлюб;
– висновок про стан здоров’я заявника;
– довідка про наявність чи відсутність судимості;
– копія свідоцтва про народження дитини;
– письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
– засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках);
– висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
Роль служби у справах дітей у процесі усиновлення
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання заяви та всіх необхідних документів проводить обстеження житлово-побутових умов дитини. Також з’ясовується, чи згодна дитина на усиновлення. На основі зібраної інформації служба розглядає питання про доцільність усиновлення та готує проект відповідного висновку, який скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку. Цей етап є критично важливим для забезпечення законності та прозорості процесу усиновлення.
Судове оформлення та остаточні кроки
Лише після отримання позитивного висновку від служби у справах дітей можна готувати заяву про усиновлення дитини та подавати її до суду. Під час судового розгляду справи можна вирішити питання про зміну прізвища, по батькові, дати народження та місця народження дитини, що робить цей процес ще більш індивідуальним. Якщо дитина досягла віку, коли може висловити свою думку, її можуть викликати в судове засідання для уточнення її позиції щодо усиновлення в Україні.
Віталіна Паламарчук, головний юрист сектору «Славутське бюро правничої допомоги», наголошує на важливості дотримання всіх процедур для успішного завершення справи.

