🇺🇦 У Білці провели в останню путь Героя Богдана Білоголового, який віддав життя за Україну

Трагічна подія зібрала мешканців Тростянецької громади на цвинтарі у селі Білка. Жителі Білки та Микитівки, а також ті, хто приїхав з Тростянця, прийшли попрощатися з відважним захисником. На щиті до рідної домівки повернувся сержант Збройних сил України, житель села Микитівка, Білоголовий Богдан Сергійович. Спочатку відбулася церемонія прощання у Микитівці, на малій батьківщині Героя, а потім – поховання у Білці.

Народився Богдан Білоголовий 28 серпня 1995 року в селі Микитівка, де провів своє дитинство та юність. З відзнакою закінчив Білківську школу, після чого продовжив навчання в Маловисторопському аграрному коледжі. Він мріяв про здобуття вищої освіти та будував плани на майбутнє. Богдан був люблячим сином та братом, турботливим батьком двох чудових дітей – Данііла та Марійки.

Богдану Сергійовичу Білоголовому було лише 29 років, з яких майже одинадцять він присвятив військовій службі, захищаючи нашу Батьківщину. Він прийняв свідоме рішення стати на захист України у 2014 році, відразу ж після початку російського вторгнення на Донеччину та початку Антитерористичної операції. Спочатку служив сапером, а згодом обійняв посаду головного сержанта-командира відділення загороджень взводу загороджень роти загороджень інженерно-саперного батальйону 91-ої окремої Охтирської бригади підтримки. Богдан проявив себе як відважний воїн.

Життя справжнього патріота, надзвичайної та світлої людини, воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі, обірвалося 21 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Тростянецька громада втратила одного з найдостойніших своїх мешканців, мати – сина, брати – старшого брата, а діти – батька. Його втрата – непоправна.

Тяжко усвідомлювати, що так рано обірвалося життя молодого чоловіка, у якого ще все могло б бути попереду. Він міг би жити, радіти кожному дню, виховувати своїх діточок, але віддав своє життя за те, щоб ми з вами жили, щоб наша держава була незалежною та вільною. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Мешканці Микитівки та Білки створили живий коридор, щоб віддати останню шану воїну, який захищав усіх нас від російських загарбників, які посягнули на нашу рідну українську землю. Не стримували сліз ні старі, ні молоді, проводжаючи Героя в останню путь. Церемонія прощання була сповнена скорботи та вдячності.

У траурній церемонії взяли участь секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова, представники старостату, бойові побратими, однокласники загиблого воїна, його друзі та небайдужі мешканці нашої громади. Всі прийшли, щоб висловити свою шану та пам’ять про Богдана.

Щирі співчуття родині загиблого Захисника висловила секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова. Вона від себе особисто, від імені усіх жителів Тростянецької громади висловила глибокі, щирі співчуття матері Героя Олені Олександрівні, братам Олександру й Анатолію, дітям Даніїлу та Марійці, всім рідним та близьким. Вона зазначила, що жителі Тростянецької громади схилили голови у жалобі й розділяють з ними біль цієї непоправної втрати. Наталія Ковальова побажала родині сил та терпіння, щоб пережити цей важкий час.

Прощальне слово сказав військовослужбовець першого відділу Охтирського районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки Владислав Заброда. Він підкреслив, що Богдан Сергійович пожертвував своїм життям заради своєї країни та українського народу, щоб забезпечити майбутнє наших дітей. Він виборював для них можливість жити у мирній вільній державі. Владислав Заброда зазначив, що тепер Герой навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

Прощальні слова рідним і близьким також прозвучали від директора Білківської школи Людмили Маленко, яка згадала про Богдана як про випускника школи. На честь загиблого воїна військові здійснили три залпи, віддаючи шану його героїзму. Брату героя було передано синьо-жовтий стяг як символ пам’яті та вдячності.

Спи спокійно, дорогий наш захисник, вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана. Герої не вмирають. Ми завжди будемо пам’ятати подвиг Богдана. Висловлюємо глибокі, щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Нехай світлий спомин про Білоголового Богдана Сергійовича назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто його знав, любив та шанував! Вічна пам’ять! Вічна слава Герою!