У серці Жашківської громади, серед її незліченних історій, промайнуло 90 років життя видатного довгожителя Жашкова, Євгенія Івановича Мельничука. Днями цей поважний ювілей відзначив сам ювіляр, отримавши особисті вітання та слова вдячності від міського голови Ігоря Цибровського. Це не просто свято особистості, а й урочистість багаторічної сумлінної праці, гідно пройденого життєвого шляху та внеску в розвиток рідної землі. Кожен день, кожна подія у житті Євгенія Івановича – це немов сторінка у великій книзі історії, наповненій мудрістю, добротою, неперевершеним життєлюбством та відданою працею. Життєвий шлях цього довгожителя Жашкова є яскравим прикладом незламності духу.

Своє перше дихання Євгеній Іванович зробив 12 червня 1935 року у селі Вільшанка. Його дитинство, як і в багатьох його ровесників, було опалене страшною війною, що забрала батька і загартувала характер юного Жені. Ці випробування сформували його як особистість, прищепили цінності працьовитості та стійкості. Після закінчення школи, не гаючи часу, він відслужив строкову службу, а потім здобув професійну освіту столяра у Севастопольському училищі. Саме там, у Місті-герої, він певний час мешкав, долучаючись до його відбудови, що стало ще одним важливим етапом його трудового шляху. Кожен крок цього довгожителя Жашкова був сповнений змісту та прагнення до самореалізації.

Після одруження довгожитель Жашкова, Євгеній Мельничук, переїхав до Жашкова, де розпочався новий етап його професійного життя. Протягом 20 років він віддано працював кранівником на Залізничній станції, демонструючи неабияку майстерність та відповідальність. Його сумлінна праця не залишилася непоміченою – він був ушанований численними грамотами та подяками, а його портрет гідно прикрашав Дошку пошани. Це свідчить про його виняткові здібності та відданість справі, що завжди були прикладом для колег. Навіть досягнувши пенсійного віку, Євгеній Іванович не поспішав на заслужений відпочинок. Змалку звиклий до праці, він додав до свого трудового стажу ще 23 роки, сумлінно працюючи завгоспом у міській школі №5. Це ще раз підкреслює його невтомність та бажання бути корисним суспільству, що характеризує справжнього довгожителя Жашкова.

Де б не працював Євгеній Іванович Мельничук, його завжди характеризували як відповідальну, сумлінну та небайдужу до проблем людей особистість. Завдяки цим якостям він завжди користувався неабиякою повагою та авторитетом серед колег і друзів. Маючи добре серце і щиру душу, він легко знаходив спільну мову з усіма, хто його оточував, за що його цінували і поважали. У родині ж він до цього часу є надійним господарем, дбайливим батьком, люблячим дідусем і прадідусем. Його 90 років життя — це не лише календарна дата, а й символ мудрості, життєстійкості та служіння своїй громаді. Такий довгий і насичений життєвий шлях є прикладом для наслідування для кожного члена Жашківської громади.

Міський голова Ігор Цибровський, вітаючи довгожителя Жашкова, підкреслив важливість таких постатей для історії громади: «Довгожителі – це наша славна історія, люди з неймовірною життєвою мудрістю та багатим досвідом. Їхня незламність, вагомий трудовий та особистий шлях, їхні здобутки є безцінними. Я щиро радію, коли маю можливість завітати до таких поважних земляків і потиснути руку особисто. У ці буремні часи вкрай важливо зберігати людяність і бути поруч з нашими довгожителями та поважати їхній внесок.» Цей захід став яскравим підтвердженням того, наскільки цінними є такі люди для суспільства. Життя Євгенія Мельничука – це справжня скарбниця досвіду, яка надихає нові покоління.