Днями у Жашкові відбулася визначна подія: шанований житель міста, Мельничук Євгеній Іванович, відзначив свій поважний 90-річний ювілей. З цією знаковою датою довгожителя особисто привітав міський голова Ігор Цибровський, висловивши глибоку вдячність за його багаторічну сумлінну працю та гідно пройдений життєвий шлях на благо громади. Це свідчення пошани до людей, які все своє життя присвятили розбудові рідного краю, і Мельничук Євгеній Іванович є яскравим прикладом такої відданості.

Людське життя – це невичерпна скарбниця подій, спогадів та здобутків, які накопичуються упродовж років. Скарбниця Євгенія Івановича наповнена безцінними скарбами: мудрістю, добротою, незламним життєлюбством та відданою працею, що є прикладом для багатьох поколінь. Свою довгу і насичену життєву книгу ювіляр розпочав 12 червня 1935 року. Народився і виріс пан Мельничук Євгеній Іванович у мальовничому селі Вільшанка. Його дитинство було обпалене жорстокими реаліями війни, яка назавжди залишила свій відбиток, забравши батька і загартувавши характер хлопця, навчивши його стійкості та витривалості.

Після закінчення школи, молодий Євгеній відслужив строкову службу, а потім здобув професійну освіту столяра в Севастопольському училищі. Він долучився до відбудови Міста-героя, де мешкав певний час, вносячи свій внесок у відновлення країни після руйнівних подій. Після одруження, його шлях привів до Жашкова, де він продовжив свою трудову діяльність. Протягом 20 років Мельничук Євгеній Іванович самовіддано працював кранівником на Залізничній станції, демонструючи високий професіоналізм та відповідальність. Його сумлінна праця неодноразово була відзначена грамотами та подяками, а його портрет, як приклад для наслідування, гордо висів на Дошці пошани міста Жашків.

Навіть після досягнення пенсійного віку, Мельничук Євгеній Іванович не поспішав на заслужений відпочинок, адже змалку звик до праці. До його вражаючого трудового стажу додалося ще 23 роки сумлінної діяльності на посаді завгоспа у міській школі №5. Де б не працював пан Євгеній, він завжди вирізнявся відповідальністю, сумлінністю та небайдужим ставленням до проблем людей. Завдяки цим якостям, він незмінно користувався глибокою повагою та авторитетом серед колег і громади. Його добре серце і щира душа допомагали йому легко знаходити спільну мову з оточуючими, які цінують його за виняткові людські чесноти. У своїй родині Мельничук Євгеній Іванович до цього часу відповідально виконує роль дбайливого господаря, люблячого батька, дідуся і прадідуся, залишаючись опорою для кількох поколінь.

«Довгожителі – це не просто люди, це жива історія нашої громади, її гордість та скарб. Люди із неймовірною життєвою мудрістю та багатим досвідом, незламністю духу, котрі мають за плечима вагомий життєвий шлях, численні трудові та особисті здобутки. Я завжди радий, коли маю можливість особисто завітати до таких поважних земляків і потиснути їм руку. У ці буремні часи вкрай важливо зберігати людяність і бути поруч з нашими довгожителями, надаючи їм підтримку та висловлюючи вдячність», – прокоментував міський голова Ігор Цибровський, підкреслюючи важливість шанобливого ставлення до старшого покоління та його внеску у розвиток Жашкова. Це є свідченням того, що пам’ять про людей, які зробили значний внесок у розвиток громади, є живою і передається з покоління в покоління.

« повернутися