У місті Вінниця, що стало прихистком для багатьох, відбулася надзвичайно зворушлива подія, яка підкреслює глибоку гуманність та відданість вінничан. Двоє братів, 14-річний Олександр та 15-річний Богдан, які раніше були позбавлені батьківського піклування та перебували у центрі соціально-психологічної реабілітації, знайшли свою справжню прийомну родину. Тепер вони виховуватимуться у теплій, люблячій та турботливій атмосфері, яку їм забезпечують прийомні батьки Віталій та Ірина. Цей випадок є яскравим прикладом того, як прийомна родина може змінити життя дітей, даруючи їм надію та стабільність. Проблема дітей, позбавлених батьківського піклування, є актуальною для всієї України, і такі історії у Вінниці показують шлях до її вирішення.Заступниця Вінницького міського голови, Галина Якубович, наголошує на важливості подібних ініціатив: «Дуже цінно, що вінничани зважуються на такий важливий крок і беруть до своєї родини прийомних дітей. У Вінницькій громаді ми прагнемо до того, щоб у нас було якомога менше дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у спеціалізованих закладах. Переконані, найкраще для дитини – саме сім’я». Ці слова підкреслюють стратегічну мету міської влади – створення умов, за яких кожна дитина матиме шанс зростати у повноцінній родині, а не в інституційних закладах. Це є ключовим аспектом формування здорового суспільства та щасливого майбутнього.Сім’я Віталія та Ірини є справжнім взірцем самовідданості. Окрім двох новоприбулих хлопчиків, вони вже виховують двох прийомних дочок, а також мають біологічну доньку, якій 6 років. Таким чином, їхній дім у просторому будинку в селі Вінницькі Хутори тепер став прихистком для п’ятьох дітей. Ірина, за освітою педагог, повністю присвятила себе господарству та вихованню дітей, створюючи затишок та належні умови для розвитку кожного члена родини. Віталій працює продавцем будівельних матеріалів, забезпечуючи матеріальну базу для великої та дружної сім’ї. Їхня історія надихає, демонструючи, що справжня любов і турбота не мають меж. Це не просто усиновлення дітей, це свідомий вибір дарувати тепло тим, хто найбільше цього потребує.Розповідаючи про своє рішення, Віталій та Ірина поділилися глибокими роздумами: «Ще до одруження, зустрічаючись, ми говорили про те, що хотіли б взяти прийомних дітей. Так ми і пішли цим шляхом. Наразі нашій прийомній родині два роки. Тоді ухвалили таке рішення через війну, адже дуже багато дітей залишаються без батьків, без підтримки. Але розуміємо, що всім дітям потрібна сім’я. Якщо ми маємо сили і змогу, то чому б не стати дітям опорою. Так ми і вирішили». Їхні слова особливо актуальні у сучасних умовах, коли багато українських дітей залишилися без батьківського піклування внаслідок військових дій. Цей приклад показує, як кожен може долучитися до підтримки тих, хто найбільше постраждав. Створення прийомних сімей – це не лише вирішення індивідуальних доль, а й важливий крок до відновлення та зміцнення суспільства. Вінницька міська рада через Службу у справах дітей активно підтримує такі ініціативи, допомагаючи формувати нові, міцні родини для дітей, які потребують любові та захисту. Це свідчить про системний підхід до соціального захисту та підтримки сімейних форм виховання у Вінниці. Ця прийомна родина стала символом надії для багатьох дітей, що шукають свій дім.Галина ЯкубовичСлужба у справах дітей Вінницької міської ради