9 вересня 2024 року в Гайсинській громаді відбулася зворушлива та знакова подія – на фасаді школи №1 міста Гайсин було урочисто відкрито дві меморіальні дошки, присвячені полеглим захисникам України: Зінов’єву Руслану Сергійовичу та Колосовському Владиславу Вікторовичу. Ця церемонія стала символом невмирущої пам’яті про тих, хто віддав найцінніше за свободу та незалежність нашої держави.

Біля центрального входу до навчального закладу зібралися рідні та близькі героїв, їхні колишні однокласники та вчителі, учні школи, а також представники міської влади. Присутні вшанували пам’ять мужніх воїнів, які ціною власного життя боронили суверенітет і територіальну цілісність України в умовах повномасштабної агресії. Встановлення меморіальних дощок на рідній школі, де навчалися ці випускники, є важливим кроком у збереженні історії та вихованні патріотизму серед молодого покоління Гайсинської громади.

Зінов’єв Руслан Сергійович, який народився 03.09.1985 у Вінниці та проживав у Гайсині, був справжнім майстром своєї справи. Він навчався у Гайсинській середній загальноосвітній школі №1, а згодом здобув технічну освіту. Руслан був не лише будівельником та майстром по дереву, а й знавцем автомобілів, мріяв про власну ресторанну справу та захоплювався риболовлею. З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань мобілізувався до лав Збройних Сил України. Служив у Гайсинському батальйоні 120 бригади територіальної оборони, де обіймав посаду командира розвідувального взводу зі званням головного сержанта. Його життя обірвалося 20 березня 2023 року під Бахмутом на Донеччині під час виконання бойового завдання. Залишилися мати, дружина та двоє синів. Відповідно до Указу Президента України від 24 серпня 2023 року №513 Зінов’єва Руслана Сергійовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, що є визнанням його надзвичайної відваги та самопожертви.

Колосовський Владислав Вікторович, який народився 22 січня 1991 року в Гайсині, також був випускником Гайсинської школи №1, а згодом закінчив Київський Національний Економічний Університет. За день до свого 32-річчя він був мобілізований до українського війська, не ховаючись від свого чоловічого обов’язку. Владислав проходив службу на посаді солдата, майстра обслуги мінометного взводу механізованого батальйону 22 ОМБр. 09 вересня 2023 року під час мінометного обстрілу населеного пункту Кліщіївка на Донеччині він отримав важкі поранення, несумісні з життям. Владислав мав великі плани на майбутнє: прагнув створити сім’ю, народити дітей, придбав житло з нареченою у столиці, але, на жаль, його мрії не судилося здійснитися. Для своєї матері він був єдиним сином, який став Ангелом Небесного Легіону. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 листопада 2023 року Колосовського Владислава Вікторовича посмертно нагороджено почесним нагрудним знаком «Комбатанський хрест» за мужність та самовіддане виконання військового обов’язку.

Ці меморіальні дошки слугують не просто знаком пам’яті, а й постійним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за своє існування. Пам’ять про Гайсинських захисників – Руслана Зінов’єва та Владислава Колосовського – назавжди залишиться в серцях земляків як приклад незламності духу, мужності та самопожертви. Вони віддали своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні. Їхні імена вписані в історію громади золотими літерами, а їхній подвиг продовжує надихати на боротьбу за вільну Україну. Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті та в кожному дні мирного неба, яке ми маємо завдяки їхній жертовності. Хай світла пам’ять про кожного полеглого воїна буде вічною!