🙏 Громада Кинашівки провела в останню путь свого Героя, Лободу В’ячеслава Андрійовича, який загинув, захищаючи Україну. Після тривалого часу, коли він вважався зниклим безвісти, його тіло було знайдено та повернуто громаді для належного вшанування. Життя В’ячеслава Андрійовича – це історія відданості землі, праці та захисту Батьківщини. Він народився та виріс у Кинашівці, де змалку виявив любов до сільськогосподарської праці та техніки. Його золоті руки могли полагодити будь-який механізм, а серце завжди було відкрите для допомоги односельцям. В’ячеслав Андрійович був не лише вправним майстром, але й люблячим сином, відданим чоловіком та дбайливим батьком двох доньок. Його захист України розпочався 24 травня 2024 року, коли він став на захист рідної землі від агресора. Він служив чесно та віддано, ставши прикладом мужності та стійкості для своїх побратимів. Його жертва – це вияв найвищої любові до своєї країни та її майбутнього. Він віддав життя за майбутнє своїх дітей, за право українців жити у вільній та мирній державі. Його відхід – це непоправна втрата для родини, друзів та всієї громади. Але пам’ять про нього житиме вічно. В’ячеслав Андрійович назавжди залишиться у наших серцях як справжній Воїн, патріот і людина з великої літери – добра, щира, працьовита та надійна. Прощання з Героєм стало моментом глибокої скорботи та єднання для всіх, хто його знав. Рідні, друзі, бойові побратими, представники громади та колеги з ТОВ «АР Борзна» схилили голови перед його подвигом. Біль втрати переплітався з гордістю за сина України, який до останнього подиху залишився вірним своїй присязі. Його подвиг – це невмируща спадщина, що надихатиме прийдешні покоління. Ми ніколи не забудемо ім’я В’ячеслава Андрійовича. Він пішов, але залишив нам найцінніше – приклад незламності духу, патріотизму та відданості своїй державі. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях і в пам’яті народу, а також у вільній Україні, за яку вони боролися.