У День Державного прапора України, у селі Лозувата на Вінниччині, відбулася знакова подія – відкриття Стелли Пам’яті на честь полеглих Героїв, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Це місце стало символом глибокої скорботи, безмежної поваги та вічної вдячності за подвиг наших воїнів. На урочисту церемонію зібралися родини загиблих, їхні друзі, побратими, представники місцевої влади та небайдужі односельчани, щоб вшанувати пам’ять земляків, які віддали своє життя за свободу та майбутнє України.

Мітинг, присвячений цій вагомій події, відкрила староста села Тетяна Бурячок. Вона підкреслила, що ця стела має стати нагадуванням про мужність та жертовність наших Героїв, а також символом непохитної віри в нашу майбутню Перемогу. Тетяна Бурячок поділилася теплими спогадами про дитинство та юність обох полеглих захисників, розповівши про їхні життєві шляхи.

Богдан Юра, який народився у Вінниці у листопаді 1981 року, кожне літо проводив у затишному селі Лозувата. Здобувши освіту кухаря, він створив власну родину, виховуючи сина. Після смерті матері, у передвоєнні роки він проживав разом з батьком. У травні 2022 року Богдан був мобілізований до лав Збройних Сил України, де понад рік самовіддано захищав рідну землю. На жаль, 1 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Луганщині, солдат Богдан Юра загинув від ворожого обстрілу. Його героїзм та мужність були відзначені посмертно медаллю “За військову службу Україні” та орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Олександр Глухенький народився 22 листопада 1983 року саме в селі Лозувата. Рано втративши батьків, він разом з братом і сестрою виховувався в непростих умовах. Здобувши професію зварювальника, Олександр створив міцну родину, виховуючи разом із дружиною Оксаною спільного сина. У липні 2024 року Олександра було мобілізовано до лав Збройних Сил України, де він служив у Силах Спеціальних операцій. Життя воїна обірвалося 6 березня 2025 року, коли він отримав несумісні з життям поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво на Курщині. За бездоганну службу та самовідданість Олександра було посмертно нагороджено медаллю “Хрест Сил спеціальних операцій” та орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Обидва Герої знайшли свій останній спочинок на сільському цвинтарі в Лозуватій. У хвилину мовчання односельчани вшанували пам’ять своїх захисників. Право відкрити Стелу Пам’яті надали дружині Олександра Глухенького, Оксані Олександрівні, та батькові Богдана Юри, Олексію Петровичу. Після цього настоятелі місцевих церков, о. Степан Шевчук та о. Андрій Лотоцький, відслужили за упокій душ воїнів панахиду та освятили пам’ятний знак. Діти підготували зворушливу літературну композицію “Їх слава житиме в віках!”, яка щемить душу. Під тужливу мелодію “Плине кача” друзі, побратими та односельчани покладали квіти, вшановуючи пам’ять загиблих земляків.

Староста села висловила щиру вдячність Сергію Дембовському та всім, хто долучився до встановлення Стелли Пам’яті. Це місце, де вже височіє пам’ятник загиблим односельчанам у Другій світовій війні, тепер стало ще й місцем вшанування Героїв сучасності. Світла пам’ять нашим захисникам!