***У домовині мій останній шлях… Душа летить до Бога в небеса, а тіло як Героя поховали***

20 серпня 2024 року у Погребищенській територіальній громаді попрощалися та провели в останню путь нашого Захисника Петренка Василя Миколайовича, життя якого обірвалося 16 серпня 2024 року.

У його рідному селі Педоси прощалися сім’я, родичі, побратими, вдячні за його солдатську звитягу друзі, односельці, представники влади та мешканці Погребищенської громади. Всі, хто прибув віддати останню шану захиснику України, провели його в останню путь, стоячи на колінах.

Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку, в місцевій церкві Святого апостола Луки та на кладовищі.

Біля будинку, зі словами співчуття до рідних і близьких загиблого воїна звернувся місцевий священник отець Павло Стеценко, який, зокрема, сказав, що сьогодні ми молимося і проводжаємо воїна, людину, християнина. Хай Господь прийме за нашими молитвами пречисту душу нашого воїна Василя, який віддав своє життя за нас, що є найбільшою любов’ю – покласти життя своє за ближніх своїх. Схиляємо голови наші перед ним. Вічна слава Герою Василю Миколайовичу!

Під час траурного мітингу на кладовищі староста Педосівського старостинського округу Тамара Довгополюк сказала: «Сьогодні ми прощаємось із нашим земляком – Героєм, жителем с. Педоси, солдатом-стрільцем Петренком Василем Миколайовичем, який помер 16 серпня 2024 року в Національному інституті раку в м. Києві, від важкої хвороби. Василь Миколайович Петренко народився 15 вересня 1964 року в селі Педоси. У 1971 році пішов до першого класу Педосівської восьмирічної школи. У 1979 році закінчив навчання в школі та вступив до Київського вищого професійного училища. По закінченню навчання в училищі, у 1982 році, був призваний до лав армії, де проходив службу в місті Вітебськ Республіки Білорусь. Після служби в лавах армії, вступив до Київського автодорожньо-транспортного технікуму. Після закінчення технікуму у 1989 році був відправлений на роботу в м. Хабаровськ. У 1990 році одружився, має двох доньок та онуку. У 1991 році сім`я повернулася до України та пішов працювати в Київський метробуд. Під час повномасштабного вторгнення, маючи другу групу інвалідності, в лютому 2022 року добровільно став на захист України. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. У наших серцях, у нашій пам’яті він навічно залишиться незламним Героєм, відданим сином своєї родини, безстрашним воїном України. Вічна слава ! Вічна пам’ять».

Колишній житель села, протоієрей Богдан, який з 2000 по 2023 рік був місцевим священником, також висловив співчуття рідним і близьким воїна і наголосив – щоб перемогти ворога ми маємо бути згуртовані. Він, зокрема, сказав, що особисто знав Василя, який часто приїжджав в село до своїх рідних сестер. І сьогодні ми заслужено із почестями хоронимо його як Героя. Ми всі скорбимо за Василієм, який боронив нас. Ми молились і знаємо, що Бог дасть йому блаженне життя. Бо не зважаючи на свою неміч, він з перших днів пішов боронити нас, Україну від ворога. Ми йому дякуємо за його героїзм, відвагу.

Заступник командира роти, побратим Володимир сказав, що сьогодні в останню путь воїна проводжають побратими-військовослужбовці, з якими служив Василь Миколайович. Він сказав: «Василь Петренко з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до захисників Батьківщини і перебував з ними до останнього подиху свого життя. Від іменні командування частини оголошую, що він був справжнім і надійним солдатом. Своїм сумлінним ставленням до служби та неухильним дотриманням військової дисципліни заслужив повагу командирів та авторитет серед товаришів по службі. Саме завдяки таким свідомим громадянам наша країна вистояла, дає гідну відсіч ворогові і буде стояти вічно. Світла пам’ять про солдата Петренка назавжди залишиться серед товаришів по службі».

Поховали воїна під залпи останнього салюту та Гімну України на місцевому кладовищі, в селі Педоси.

На віки-вічні ім`я Василя буде вписане в історію нашої громади та України як воїна-Героя.

***Відділ організаційної та інформаційної роботи***

*https://pog-mrada.gov.ua/index.php/u-domovyni-mii-ostannii-shliakh-dusha-letyt-do-boha-v-nebesa-a-tilo-iak-heroia-pokhovaly*