💔 Війна забрала молоде життя Героя — Костянтина Куценка, позивний «Ворон». Це ім’я стало символом мужності, патріотизму та незламної сили духу, що проявлялися в ньому з самого дитинства. Костянтин Куценко, народжений 5 грудня 2001 року у Великій Павлівці, з ранніх років демонстрував готовність захищати слабших. Його близькі згадують, як ще малим він заступився за дівчинку в дитячому садку, справедливо зауваживши: «Дівчат ображати не можна». Ця риса — доброта, справедливість і готовність підтримати — супроводжувала його до останнього дня. З дитинства Костянтин Куценко активно займався спортом, брав участь у змаганнях та здобував численні нагороди, що відображало його прагнення до перемог і самовдосконалення. Після закінчення школи Костянтин Куценко навчався в Гадяцькому аграрному училищі, де виявив глибокий інтерес до історії України. Вивчення минулого нашої держави стало важливою частиною його світогляду, мотивуючи боротися за майбутнє рідної землі. Після навчання він працював на шиномонтажі в Борисполі, але справжнім покликанням для нього був захист Батьківщини. Восени 2020 року Костянтин Куценко вирушив на строкову службу, а з початком повномасштабної війни став на передову. У 2023 році, відчуваючи обов’язок перед країною, він добровільно приєднався до третьої штурмової бригади. Трагічні новини надійшли 26 березня 2024 року: зв’язок з Костянтином Миколайовичем було втрачено, і він вважався зниклим безвісти на Донеччині. На жаль, надія близьких не справдилася — Костянтин Куценко не повернувся. Він був не лише відважним воїном, а й талановитою людиною: любив працювати з деревом, створював вироби зі смоли, мріяв про мотоцикл. Купивши омріяний транспорт, він проводив зимові вечори в гаражі, вдосконалюючи кожну деталь. Його доброта, чесність і готовність допомогти були основою його характеру. Батьки пам’ятають Костянтина Куценка як надійну опору. На жаль, він не встиг побудувати власну родину та здійснити багато мрій. 🙏 Щирі співчуття батькам Героя — Тамарі Іванівні та Миколі Миколайовичу, сестрі Вікторії Миколаївні, всім рідним і близьким. Прощання з Костянтином Куценком відбудеться 30 липня. О 11:30 «живим» коридором зустрічаємо траурний кортеж, що рухатиметься від Зіньківської лікарні по вул. Івановій Петровського, Воздвиженській (у напрямку Бобрівника); о 11:35 — «живий» коридор на в’їзді у Бобрівник; о 12:00 — зустрічаємо «живим» коридором на в’їзді у Велику Павлівку до будинку батьків Героя (вул. Вишнева, 20). Траурний мітинг та поховання Героя відбудуться на кладовищі села Велика Павлівка. 30 липня у Зіньківській громаді оголошено День жалоби.