У Жуківці вручили символічні копії листів «остарбайтерів»: історія, яка не повинна бути забута.

Минулими вихідними до Згурівської громади завітав Віталій Гедз, директор Макарівського краєзнавчого музею та автор унікального проєкту «НепрOSTі листи». Цього разу історична місія проекту досягла жителів Жуківського старостинського округу. На заході родичам авторів та адресатів нерозкритих листів часів Другої світової війни було урочисто вручено символічні копії послань від «остарбайтерів» – українців, яких було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Дослідження виявило, що лише по Жуківці було знайдено понад 200 таких недоставлених листів. Ця цифра вражає, адже кожен лист – це не просто папір, а живий свідок епохи, свідчення людських доль та невисловлених почуттів. Присутні мали змогу переглянути зворушливий фільм Марії Яремчук «НепрOSTі листи». Ця стрічка здобула високе визнання, посівши перше місце серед короткометражних історичних фільмів на ІХ Міжнародному фестивалі історичного кіно “Поза часом”. Фільм детально розповідає про непросту долю тисяч листів остарбайтерів, які зберігаються у фонді Р-4826 «Листи радянських громадян, засланих до фашистської Німеччини, до рідних у Київську область» Державного архіву Київської області.

На заході своїми думками та враженнями поділилися Віталій Гедз, автор проєкту, та заступник селищного голови Лариса Мельник. Обидва підкреслили надзвичайну важливість цього проекту для збереження національної пам’яті та розуміння історичної правди. Проєкт «НепрOSTі листи» є яскравим прикладом того, як спільними зусиллями архівісти, музейники та історики-краєзнавці Київщини віддано працюють над розшуком та поверненням забутих листів остарбайтерів. Ці листи, що не були доставлені восени 1943-го, віднайшли своє місце зберігання у Державному архіві Київської області.

Завдяки наполегливій та кропіткій праці архівістів забезпечено збереженість національної документальної спадщини. Це дає унікальну можливість встановити історичну правду, спираючись на першоджерела «усної історії». Кожне таке послання – це ниточка, що зв’язує нас із минулим, допомагаючи краще зрозуміти випробування, через які пройшли наші предки. Ці листи – це не просто історичні документи, це частина нашої колективної пам’яті, яка потребує збереження та передачі майбутнім поколінням. Пам’ятаймо, що слова відлітають, але написане залишається назавжди.