У Києві вшанували пам’ять жертв Корюківської трагедії: 6700 невинних життів.

2 березня 2026 року, з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні відбулася знакова меморіальна акція «6700». Цей захід присвячений вшануванню жертв жахливої Корюківської трагедії, що сталася у 1943 році. Акція започатковує важливу традицію запалювання свічок у Музеї війни – як символ пам’яті про мирних жителів, які стали жертвами жорстоких окупаційних військ нацистів та угорських частин.

Корюківська трагедія – це одна з найстрашніших сторінок історії України. Саме 6700 безневинних людей було вбито 1-2 та 9 березня 1943 року в маленькому містечку Корюківка на Чернігівщині. Цей злочин проти людяності став одним із наймасштабніших, скоєних нацистами під час Другої світової війни, і за своїми масштабами стоїть в одному ряду з такими трагедіями, як знищення Лідице, Хатині та Орадур-сюр-Глан.

Учасники заходу запалили свічки пам’яті на головній площі Музею війни, у просторі виставки «Наша Перемога», вшановуючи пам’ять загиблих.

До вшанування пам’яті долучилися представники дипломатичного корпусу, органів державної влади, закладів культури, науковці, курсанти Київського інституту Національної гвардії України, а також громадськість.

Заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Максиміліан Раш наголосив: «Німецький злочин в Корюківці не повинен залишатися в тіні історії і в жодному разі не повинен бути забутим. Корюківка заслуговує на своє місце в європейській пам’яті, адже Україна – це частина Європи, її свобода – це наша свобода. Німеччина, спираючись на власний історичний досвід, знає, до яких страшних наслідків може призвести імперіалізм, тиранія та зневага до міжнародного права. Тому сьогодні ми чітко і рішуче стоїмо на боці України. І сьогодні Корюківка є символом не лише страждань минулого, але і спільного майбутнього, у партнерстві в Європі».

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров підкреслив: «Ніколи ці жертви не будуть марними та ніколи не будуть забутими. Події 1943 року пов’язані також із політикою, яку здійснював радянський режим. Адже партизани Федорова стояли поруч, але не змогли врятувати мирних жителів від загибелі, а навпаки, могли її спровокувати. Сьогодні ми спостерігаємо подібні дії від російських окупантів, які називаються гібридною війною. Ми повинні усвідомлювати, що тоталітарний режим ніколи не дозволить оприлюднити правдиві свідчення, і наш ворог – це тоталітарний путінський режим».

Генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова звернула увагу на необхідності переосмислення ставлення до складних сторінок минулого. За її словами, висвітлення правди про трагедії Другої світової війни є ключовим елементом формування історичної свідомості. Пам’ять про такі події допомагає усвідомити, хто несе відповідальність за злочини проти мирного населення, і чому сьогодні Україна змушена знову боротися за своє право на існування.

Представник Чернігівщини, народний депутат України четвертого скликання Володимир Ступак відзначив важливість вшанування жертв Корюківської трагедії на державному рівні та значущість такого заходу в національному масштабі. Він підкреслив, що щороку Корюківська міська рада запрошує представників угорського Посольства взяти участь у вшануванні пам’яті жертв трагедії, проте вони жодного разу не приїздили. Володимир Ступак наголосив: «Відмова від вшанування памʼяті невинних – це позиція держави».

У виступах звучали паралелі між злочинами нацистів у 1943 році та сучасними воєнними злочинами російських військових проти цивільного населення України, як у підвалах Ягідного, що на тій же Чернігівщині, але вже у 21-му столітті.

До заходу також долучилися Тетяна Шептицька, заступник Генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», та Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук. Останній подякував усім учасникам заходу за спільне вшанування пам’яті жертв і наголосив, що такі події формують та утверджують європейську політику пам’яті.

Сьогодні, в умовах повномасштабної агресії Росії проти України, Корюківська трагедія звучить особливо гостро. Осмислення злочинів минулого є важливою складовою боротьби за історичну правду та слугує нагадуванням світові про те, що злочини проти людяності не мають строку давності.

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.