У Клішковецькій громаді попрощалися з Героєм захисником ЧЕПІЄМ Олегом Вікторовичем.

ЧЕПІЙ Олег Вікторович народився 29 квітня 1996 року у селі Зелена Липа. Освіту здобув, навчаючись у Перебиковецькій середній школі. Після закінчення школи працював по найму у місцевих фермерів – садоводів. Кілька разів їздив на заробітки за кордон.
Коли відбулося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, Олег у перші дні добровольцем мобілізувався до Збройних Сил України. Служив гранатометником 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4053. Два роки воював на різних ділянках фронту.
30 березня 2024 року помер батько Віктор Дмитрович. Олег приїхав у відпустку додому на похорони. По закінченню відпустки повернувся до побратимів. Та в одному із боїв пропав безвісти.
Олег був світлою, порядною людиною. Він ріс та виховувався у багатодітній сім’ї, був найменшим. Любив працювати, впоратися у домашньому господарстві, ніколи не відмовляв у допомозі друзям, сусідам. Був людиною слова: сказав – зробив.
Мріяв мати свій будинок, свій садок. Так доля склалася, що не встиг створити свою сім’ю. Думав, що все в нього попереду.
Мама Людмила Семенівна до останнього вірила, що Олег живий, може у полоні. Вона придбала для нього у селі Шилівці будинок, про якого він мріяв.
До останньої хвилини всі сподівалися, що ОЛЕГ вийде на зв’язок, молилися за його повернення цілим та неушкодженим, та на превеликий жаль – дива не сталося, після тривалих пошуків та проведеної ДНК експертизи підтвердилась його загибель
29 квітня 2026 року Олегу Чепію виповнилося б 30 років. Велика родина могла б зібратися на ювілейні святкування, якби не проклята війна.
Вірний військовій присязі, загинув Олег Чепій у бою за незалежну Україну 12.04.2024 року в районі н.п. Очеретине Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.
Похований на сільському кладовищі у селі Шилівці.
У нього залишилися мама Людмила Семенівна, троє братів: Олександр, Сергій, Олександр і троє сестер: Галина, Аліна, Світлана.
На віки-вічні його ім’я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя Захисника!