У кожному русі пензля, що виводить петриківський орнамент, в наспівах української пісні, у дбайливо вишитому майстринею рушнику, в автентичній театральній постановці… Народне мистецтво живе та процвітає, закодовуючи нашу культуру. Війна внесла свої корективи, але й додала нових сил. Мистецтво стало на передову волонтерства, піднімає бойовий дух та зцілює душі.

Сфера культури залишається незламною, і це, перш за все, заслуга митців. У їхнє професійне свято хочеться подякувати кожному та кожній, хто причетний до збереження та розвитку української культури.

Українське мистецтво – це наша гордість, наша зброя та наша надія. Воно об’єднує нас, дає сил та натхнення.

Мистецтво – це не просто слова, це душа народу, виражена у кольорах, звуках та рухах. Петриківський розпис, народні пісні, вишивка – це не просто декоративні елементи, це символи нашої ідентичності, що передаються з покоління в покоління.

Сьогодні, коли Україна бореться за свою свободу, культура стає ще важливішою. Вона нагадує нам, за що ми боремося, що ми захищаємо. Вона дає нам сили пережити важкі часи та вірити в перемогу.

Тож давайте берегти та розвивати українське мистецтво, підтримувати митців та надихатися їхніми творами. З Днем працівників культури!

З професійним святом!