Керівник дослідження, біоархеолог Маріо Новак з Інституту антропологічних досліджень у Загребі, висловив припущення: “Імовірно, перед тим, як скинути їх у колодязь, з усіх загиблих зняли всі цінні речі – зброю, обладунки, спорядження, прикраси тощо”. Результати свого аналізу він та його колеги опублікували в науковому журналі PLOS One.

Особливу увагу привернув той факт, що всі сім скелетів належать чоловікам. Четверо з них були молодими, а троє – дорослими середнього віку. Деякі мали серйозні травми, як-от тупі удари голови, переломи ребер та вогнепальні поранення. Також виявлено ознаки інфекції нижніх дихальних шляхів, що могла бути причиною смерті або супроводжувати її. Радіовуглецевий аналіз чотирьох скелетів показав, що вони датуються другою половиною III століття н. е., що узгоджується з датою знайденої в колодязі монети – 251 рік н. е.

За словами вчених, склад групи скелетів, зокрема молоді чоловіки із сильними травмами, “практично ідентичний до тих, що трапляються в бойових комплексах” масових поховань. Враховуючи розташування поховання в Мурсі, важливому поселенні біля римських кордонів, дослідники схиляються до версії, що це останки воїнів, які загинули в битві при Мурсі 260 року. У цей період Римська імперія переживала “кризу третього століття” (235-284 рр. н. е.), що супроводжувалася боротьбою за владу. Битва при Мурсі була одним із таких конфліктів, де зіткнулися сили імператора Галлієна та претендента на трон Інгенія. Вчені припускають, що загиблі могли бути прихильниками Інгенія, враховуючи жорстокість Галлієна до переможених. Аналіз ДНК підтвердив високу генетичну різноманітність, що відповідає складові пізньоримських армій, які часто включали представників різних етнічних груп.

Біоархеолог Кетрін Марклейн, яка не брала участі в дослідженні, відзначила вагомі докази на користь військового характеру знахідки. “Це дослідження має вирішальне значення для розуміння прямих і жорстоких наслідків політичної нестабільності в III столітті. Для розуміння того, як ця нестабільність вплинула на населення провінцій і вздовж римських кордонів”, – зазначила вона. Маріо Новак також повідомив про плани провести дослідження другого, схожого масового поховання, виявленого неподалік. “Ми припускаємо, що це також останки солдатів, які загинули в битві при Мурсі 260 року”, – додав він.

Новини археології

У Швеції чоловік, копаючи черв’яків на своїй ділянці, натрапив на величезний скарб раннього Середньовіччя. Знахідка складається з 20 тисяч срібних монет, перлів, підвісок та срібних кілець, що зберігалися у пошкодженому часом мідному казані. Про свою знахідку чоловік повідомив владу, і тепер археологи проводять дослідження.

Вас також можуть зацікавити новини: