Глибокий смуток огорнув громаду Костюхнівки, адже вона знову проводжала в останню путь свого вірного сина, відважного Героя Анатолія Миколайовича Барабана, 1973 року народження. Це прощання стало черговим болючим нагадуванням про ціну свободи та незалежності, яку наша країна платить щодня. Провести в останню путь Анатолія Барабана, мужнього захисника України, зібралися сотні людей: рідні та близькі, бойові побратими, представники місцевої влади, духовенство та небайдужі земляки, які прийшли висловити свою шану та вдячність. Кожен відчував невимовний біль втрати, але водночас гордість за подвиг цього відданого воїна. Анатолій Барабан назавжди залишиться прикладом незламності. Анатолій Миколайович, усвідомлюючи всю серйозність загроз для держави, не зміг стояти осторонь. Він був призваний на військову службу 20 червня 2024 року, і без вагань став на захист рідної землі, вступивши до лав Збройних Сил України. Усі його дії були сповнені сумлінністю та честю, адже він досконало виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника. Його військовий шлях пролягав через найгарячіші ділянки фронту, де щодня точилися запеклі бої за кожен клаптик української землі. Серед таких небезпечних місць було й поблизу населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині, де Анатолій Барабан демонстрував свою незламну волю та професіоналізм. Трагічна звістка прийшла 23 серпня 2024 року, коли під час чергових запеклих боїв Анатолій зник безвісти. Це були місяці нестерпної тривоги для родини та побратимів. Усі ці довгі місяці рідні й близькі плекали крихку надію, чекали, вірили в диво, що він повернеться живим. Та, на жаль, сувора реальність виявилася невблаганною. Надія згасла, поступившись місцем гіркому болю втрати. Було підтверджено: Анатолій Миколайович загинув смертю хоробрих, як справжній український воїн, захищаючи свободу, незалежність та майбутнє України. Його жертовний подвиг назавжди залишиться прикладом незламності духу. Церемонія поховання відбулася з усіма військовими почестями, що є символом глибокої вдячності та поваги до його неперевершеного внеску. Над труною Героя схилилися його син Сергій, вся його родина, односельці та бойові побратими, які розділяли з ним найважчі миті на фронті. Зі сльозами на очах люди ставали на коліна, проводжаючи Героя Анатолія Барабана до місця вічного спочинку на місцевому цвинтарі Костюхнівки. Кожен усвідомлював, що прощається з тим, хто віддав найцінніше – своє життя – за мирне небо над головою. Звук прощального салюту, що розітнув тишу, став не просто пострілами, а символом безсмертя, яке залишається за тими, хто навіки поліг за рідну Україну. Анатолій Барабан назавжди вкарбується у нашу пам’ять як людина з великим серцем, істинний патріот та незламний захисник України. Його подвиг – це священна жертва, що золотими літерами впишеться в історію села Костюхнівка, всієї громади та нашої великої держави. Ця пам’ять є не лише даниною минулому, а й дороговказом для майбутніх поколінь, нагадуванням про те, якою ціною здобувається свобода. Щиро співчуваємо родині загиблого Героя Анатолія Барабана. Ваш біль – наш спільний біль. Світла пам’ять Герою! Вічна слава і шана захиснику України! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та у вічній пам’яті про їхні подвиги.