Президент однієї з європейських держав висловив свої погляди щодо поточного стану справ у регіоні, зокрема, щодо конфлікту в Україні та її європейської інтеграції. Попри сподівання на швидке завершення військових дій до моменту ухвалення нової багаторічної фінансової перспективи, лідер наголосив на відсутності оптимізму. Він пояснив свою позицію тим, що інша сторона лише імітує мирний процес, не демонструючи реального бажання до конструктивного діалогу та прогресу.

“Я не бачу світла в кінці тунелю. Це через небажання однієї зі сторін рухатися вперед – вона лише вдає, імітує переговори”, – зазначив європейський лідер. Він підкреслив, що припинення вогню є ключовою передумовою для початку справжнього мирного діалогу, проте наразі ця умова не виконується. У зв’язку з цим він наголосив на необхідності рішучої та однозначної реакції з боку міжнародної спільноти.

Важливою складовою цієї реакції, на його думку, є продовження та посилення санкційного тиску. “Ми повинні запровадити наступний пакет санкцій. На мою думку, цей пакет є добрим, сильним і достатнім. Але, звісно, ми маємо уникнути будь-яких винятків чи пом’якшень у ньому”, – заявив президент. Такий підхід має на меті примусити агресора до реальних мирних переговорів та припинення військових дій.

Окрім санкцій, європейський лідер акцентував на критичній важливості трансатлантичної єдності. Він підтримав ініціативу залучення третіх країн до європейських схем оборонних закупівель, що сприятиме зміцненню спільної безпеки. Це підкреслює значення колективних зусиль у сучасних геополітичних умовах. Дипломатична підтримка та єдність європейських країн та їхніх партнерів є ключовими для стабільності.

Щодо майбутнього України в Європейському Союзі, лідер закликав до суттєвого прискорення переговорного процесу. Він категорично виступив проти будь-яких подвійних стандартів у цьому питанні. “Неприйнятно, коли ми бачимо вибірковий підхід до країн, що прагнуть стати членами ЄС. Я маю на увазі окремі країни, які докладають великих зусиль і досягають непоганих результатів у впровадженні реформ. Але, на жаль, через деякі двосторонні перешкоди Україна не може відкрити перший кластер переговорів”, – зауважив президент.

Він висловив переконання, що цей кластер має бути відкритий якнайшвидше, а до кінця року – й усі інші. Це сприятиме повноцінній європейській інтеграції. Важливість прискорення процесу вступу до ЄС для України не може бути переоцінена, оскільки це зміцнює стійкість країни та її європейську перспективу. Лідери наголошують на тому, що майбутнє України в Євросоюзі є стратегічною ціллю.

Для більшої мотивації та чіткого бачення, він запропонував встановити конкретну політичну ціль. “Корисно встановити політичну ціль. Наприклад, бачити Україну членом Європейського Союзу з 1 січня 2030 року”, – поділився він своїм баченням, додавши, що “це складне завдання, але водночас воно мотивує”. Ця амбітна ціль підкреслює серйозність намірів та зобов’язань щодо європейської інтеграції України, стимулюючи подальші реформи в Україні та прискорюючи шлях до повноправного членства.