“Мамо, я не хочу війни!” – виставку з такою назвою організовану Генеральним Консульством Республіки Польща в Луцьку сьогодні відкрили поблизу головного корпусу Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк розповів, що виставка створена завдяки польсько-українському архівному проєкту «1939-45 Польща/2022 Україна».
“Вона представляє надзвичайно зворушливі дитячі свідчення війни – історичні малюнки польських дітей з 1946 року, які є записом їхніх переживань та емоцій під час Другої світової війни і німецької окупації 1939-1945 років та сучасні малюнки українських дітей, пов’язані з війною, що зараз відбувається в Україні. Метою виставки є можливість показати, що в очах дитини війна завжди виглядає однаково, незалежно від місця та часу. Війна – це зло, а дитина в ній завжди жертва”, – зазначив пан Місяк.
Заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, яка взяла участь у відкритті виставки розповіла, що діти — це найсвятіше, що є у нашому житті. Вони заставляють нас жити та дбати про їхню безпеку.
“Ми розуміємо, що зараз живемо в тиловому місті, але кожен з нас працює на фронт. Мабуть, ніхто не зрозуміє до кінця тих емоцій, які пережили люди та, особливо, діти, будучи в Маріуполі, Харкові. Будучи в тих містах, від яких сьогодні залишилась лише точка на карті та руїни, які ми в майбутньому відбудуємо та зробимо навіть кращими. Тому ці світлини, ніби своєрідний жест чи знак Луцьку, який говорить, що потрібно пам’ятати і дбати про нашу безпеку, про наших воїнів та про те, щоб наша країна була збережена в цілісності та в тому складі, в якому вона є”, – зазначила Ірина Чебелюк.
“Тільки завдяки нашим воїнам та усім країнам, які нас підтримують, а особливо Польщі, яка постійно з нами, ми можемо впевнено говорити про те, що мир буде в нашій країні. Вже більше року ми стоїмо та обов’язково вистоїмо”, – наголосила вона.
На дитячих малюнках зображені танки, літаки, які скидають бомби, пожежі та вибухи. Діти малюють боротьбу, окупацію, свою сім’ю, руйнування, опір, але вони також зображують надію та перемогу.