23.10.2025 15:01

У серці Волині, місті Луцьку, відбувся ключовий захід, що підсумував результати реалізації важливого проєкту Ради Європи – “Міста взаємності: інтеграція через міжкультурний діалог”. Круглий стіл “Від діалогу до дії: як міжкультурна взаємодія може змінити громаду” зібрав представників для обговорення досягнень, презентації успішних кейсів та окреслення спільної візії сталого розвитку мережі українських інтеркультурних міст. Цей проєкт, що тривав за підтримки Ради Європи, був спрямований на підтримку тих, хто найбільше постраждав від повномасштабної війни, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО), представників національних спільнот та людей з інвалідністю. Партнерство між українськими містами Луцьк та Павлоград, а також польським Любліном, стало основою для плідної співпраці в рамках програми Ради Європи “Інтеркультурні міста”. До цієї ініціативи також долучилися Суми, Вінниця, Мелітополь та Одеса, підкреслюючи національний масштаб проєкту.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулася заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, наголосивши на значущості спільної роботи та подякувавши містам-партнерам і Раді Європи за незмінну підтримку. “Сподіваюся, що наша громада та наші партнери стануть частиною великої родини інтеркультурних міст. Саме співпраця в такому форматі, через культуру, через взаємодію показує нашу незламність, витримку, стійкість. Ми боремося не просто за незалежність, а за своє життя, ми підтримуємо міста, які найбільше страждають, і одночасно дбаємо про наше спільне – про нашу культуру,” – зазначила вона. Її слова підкреслили, що інтеграція через культуру є не лише інструментом адаптації, але й проявом сили та стійкості українського народу.

Долучившись до обговорення у форматі відеозв’язку, керівниця відділу інтеркультурної інклюзії Ради Європи Ріта Мараскалчі відзначила надзвичайну стійкість та віру в майбутнє, продемонстровані українськими містами. “Нам приємно, що всі інтеркультурні міста України працюють злагоджено, дружно і гарно виглядають на міжнародній арені”, – підкреслила вона, засвідчуючи відданість Ради Європи підтримці України. Керівниця проєкту, Тетяна Гнатів, додала, що круглий стіл є не просто підсумком, а й платформою для осмислення досягнутого та планування подальших кроків. “Будувати простір довіри, партнерства і взаємності, демонструвати силу людяності на противагу агресії”, – саме такі цілі ставили перед собою учасники проєкту.

Менеджерка проєкту Тетяна Шевцова детально окреслила ключові виклики, з якими стикалися громади, та заходи, що були вжиті для їх подолання. Серед них – невизначеність та розділеність у громадах, що постраждали від війни; недостатнє взаєморозуміння між місцевими жителями та ВПО; мовні бар’єри та незнання місцевих традицій, що призводили до відчуття відчуженості; психологічні наслідки війни та емоційні травми; а також проблема дискримінації та мови ворожнечі. Загалом, у рамках проєкту було проведено 26 різноманітних заходів, що охопили близько 700 учасників. Ці заходи включали стартову конференцію “Інтеграція через діалог: виклики, можливості, рішення”, круглий стіл “Криза, як виклик єдності: інтеграція ВПО сьогодні”, освітні заходи, як-от “Луцьк багатоголосий: мова, історія і традиції спільнот Луцька”, та публічні лекції з історії національних спільнот Волині. Кульмінацією проєкту стали інтеркультурний форум “Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності” та фестиваль “Палітра культур”. Для полегшення мовних бар’єрів та кращого знайомства з місцевими традиціями було організовано мовні курси та спеціальні навчальні програми. Питання дискримінації та мови ворожнечі активно обговорювалися на панельній дискусії “Інформаційна безпека в інтеркультурному місті”.

Матеріал підготовлено управлінням інформаційної роботи міської ради

(777904, 777946, 724727, 777937)