У мальовничому куточку села Новосамарка жителі села і гості з усіх старостатів Окнянської громади разом відсвяткували свято Івана Купала, згідно традицій і сучасних реалій життя. У дружньому, майже родинному колі, окнянці мали можливість подивитися театралізовне дійство, поспілкуватись, зробити світлини на продуманих фотозонах, щоб у підсумку відчути підтримку друзів та знайомих у ці нелегкі для України часи.
Свято Купала – одне з найулюбленіших наших свят. Стародавні традиції, пісні, обряди – все це відгукується ностальгічними думками про рідні місця де ми народилися, місця дитинства та юності.

Багато учасників заходу прийшли у традиційному українському вбранні – було красиво і атмосферно.

Особливого колориту святу додали, виступи вокальних ансамблів та хореографічної студії, духового оркестру, ансамблю шумових інструментів та дуету сопілкарів, які працюють на базі Новосамарського будинку культури та Олександрівського сільського клубу. А ще пречудові номери у виконанні талановитих односельчан у різних жанрах творчості.
Чудернацькі соломяні скульптури, запашна юшка, майстер-клас з плетіння вінків, навіть святково вбрані кізоньки, що паслися поруч – усе це разом створювало чарівну атмосферу найбільш загадкового свята – свята сонця і зелені, свята води й вогню, свята молодості й кохання.

Загалом, мешканці та гості громади змогли насолодитися атмосферою справжнього купальського дійства.

-День Івана Купала ми відзначаємо задля збереження давніх народних традицій і звичаїв, – каже Окнянський селищний голова Олег Бєлоус. -Наше спільне завдання – зберігати культуру нашого народу та передавати знання молоді. Щира подяка новосамарчанам: організаторам, учасникам і всім, хто долучився до створення теплої і душевної атмосфери свята!
…Як же хочеться завжди бачити українців щасливими і усміхненими – щодень.

Бо навіть через біль і темряву війни більшість вміє «світити» сердечним теплом, добром. Українців не поглинула пітьма, ми знаємо, що таке щастя і цінуємо його мить.

Ми радіємо кожній добрій новині з фронту, кожній перемозі ЗСУ. Ми починаємо знаходити щастя в речах, які недостатньо цінували раніше – у спілкуванні з рідними, в теплій оселі, в тиші, коли немає тривог. Ми щасливі, бо потрібні і можемо бути корисними, рятуючи життя, допомагаючи та виживаючи разом. Ми радіємо успіхам й перемогам інших українців – це добрий результат нашого єднання.

Прийде час – і з Божою допомогою ми повернемо наше щастя. А поки гуртуймося. Попереду ще багато роботи.