Сьогодні минає 1304-ий день війни від початку повномасштабного вторгнення, яке розпочала армія російської федерації проти України. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забирає життя як цивільного населення так і найкращих наших воїнів, які боронили свою рідну землю від лихого ворога, який приніс розруху, смерть, нечуване  горе і сльози в усі куточки нашої багатостраждальної неньки України. 

Нав’язана фашистським, путінським режимом, а також освячена та схвалена московським патріархом кирилом на братовбиство, війна забрала вже тисячі життів українців, які були кращим цвітом нації.

Мільйони роз’єднаних родин, втрачені домівки, ракетні обстріли, знищені міста і села – це те, чим живе Україна сьогодні. Ціною життя найкращих синів та дочок України, які щодня роблять усе можливе і неможливе для Перемоги, ми продовжуємо міцно стояти на своїй, Богом даній землі.

Тільки наша громада вже втратила у цій війні 66 наших воїнів-земляків, які стали на захист рідної землі та загинули, з честю виконавши свій військовий обов’язок. Схиливши голови у скорботі, мешканці Маньківської громади сьогодні проводжають  в останню путь свого земляка, жителя селища Маньківка – Вару Костянтина Володимировича, який навіки додому повернувся «на щиті».

Вара Костянтин Володимирович народився 24 жовтня 1989 року в селищі Маньківка Черкаської області.

У 1995 році розпочав навчання в Маньківській загальноосвітній школі №2. Після закінчення школи вступив до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Дідоренка, який успішно закінчив. Згодом здобув освіту в Уманському державному педагогічному університеті ім. Тичини та у Національній академії внутрішніх справ.

Служба в поліції була справжнім покликанням Костянтина. Він працював оперативним слідчим у Маньківському та Уманському відділеннях поліції Черкаської області, де проявив себе як професіонал і людина великої відповідальності. Його рішення відзначалися мудрістю та зваженістю, а служба – сумлінністю, честю та відданістю. Він завжди стояв на варті справедливості.

У 2015 році Костянтин одружився з Галиною. У подружжя народилася донечка Єва, яка стала для нього найбільшим скарбом і натхненням. Він був люблячим батьком і турботливим чоловіком, мріяв виховати доньку гідною людиною та подарувати їй щасливе майбутнє.

У 2024 році Костянтин Володимирович розпочав службу в батальйоні поліції особливого призначення (стрілецький). З перших днів він із честю виконував свій громадянський і військовий обов’язок, демонструючи незламну силу духу, мужність і вірність Україні.

16 серпня 2025 року Костянтин героїчно загинув на Краматорському напрямку, поблизу н.п. Олександро-Калинове, захищаючи рідну землю від російського агресора.

Його щирий сміх, відкрите серце, відвага та доброта назавжди залишаться у пам’яті рідних, друзів і побратимів.

Костянтин житиме у спогадах як Людина великої внутрішньої сили, справжній Захисник, люблячий чоловік та батько.

Сьогодні ми прощаємося з Героєм, чиє життя скоротилося на війні. Він назавжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина.

Нехай Костянтин спочиває в мирі, а його сім’я знаходить силу і тепло у спогадах про нього.

Ми завжди будемо пам’ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.

Вічна пам’ять воїну Костянтину! Нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.

Слава Збройним Силам України !!!

Слава Героям !!! Слава Україні !!!

« повернутися