📸🖼 У Миколаєві відбулося важливе оцифрування 22 картин видатного митця, мецената та засновника двох музеїв – Леоніда Інглезі. Ця ініціатива, реалізована проєктом «Цифрова колекція музею», дозволила зберегти й популяризувати значну частину мистецької спадщини півдня України.

Повна збірка живописних творів Леоніда Інглезі (1882–1972) була передана його нащадками з Парижа в дар двом миколаївським музеям. Завдяки зусиллям команди проєкту, ці унікальні твори стали доступними для дослідження та цифрового відтворення. Це надзвичайно важливий крок для збереження культурного надбання, особливо після його повернення з еміграції.

Проєкт з оцифрування музейної колекції є результатом плідної співпраці Платформи MY ART із Агенцією розвитку Миколаєва, за потужної підтримки Українського культурного фонду. Наразі команда успішно оцифрувала 19 картин з Миколаївського обласного краєзнавчого музею та 3 роботи з фондів Миколаївського обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна. Таким чином, уперше вдалося об’єднати творчий спадок художника в єдиній цифровій колекції, яка незабаром буде представлена на сайті проєкту (https://museum.myart.org.ua/).

💬 Сергій Піскурьов, старший науковий співробітник та зберігач художньої групи Миколаївського обласного краєзнавчого музею, розповідає: «Миколаївський вигнанець із трагічною та водночас блискучою долею, Леонід Інглезі, уже понад тридцять років поступово повертається додому з Парижа, завдяки зусиллям його онуки Ганни Христофорової. Саме стільки триває її листування з Миколаївським краєзнавчим музеєм і передача творчої спадщини митця: живопису, графіки, архівних документів та особистих речей».

Він також додав, що повернення до Миколаєва спадщини родини Інглезі стало можливим завдяки багаторічній самовідданій науково-пошуковій роботі співробітниці музею Олени Пономарьової, яка, на жаль, передчасно пішла з життя.

🖌 Серед оцифрованих картин пензля Леоніда Інглезі з колекції краєзнавчого музею особливу увагу привертають краєвиди старого Миколаєва початку ХХ століття. Серед них – роботи «На вулицях Миколаєва» (1905), «Фонтан» (1910), «Миколаївська міська управа», «Будинок з вазонами» (1910), «Старі гармати» (1910), «Миколаївський елеватор» (1912), «Поштова станція в Миколаєві», «Трійка», «Таємничий сад» та інші. Не менш цінними є полотна, створені митцем у французький період його творчості.

Лариса Твєрітінова, заступниця директора з наукової роботи Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна, зазначила, що у фондах музею зберігається етюд Леоніда Інглезі «Вид Миколаєва». Ця робота була подарована миколаївським художником Павлом Ковальовим у 1965 році та експонувалася ще у 1913 році на Весняній виставці в Одесі.

ℹ️ Варто нагадати, що Леонід Інглезі на початку ХХ століття активно долучався до громадського та культурного життя Миколаєва й Одеси. Він був постійним учасником виставок Товариства художників півдня України, входив до комітетів зі створення двох миколаївських музеїв (історичного та художнього). Також викладав малювання, креслення та ліплення у художньо-промисловій школі у Миколаєві (1914), був гласним Міської думи (1913-1917). Крім того, Інглезі стояв біля витоків формування миколаївської футбольної ліги та активно фінансово підтримував розвиток футболу в місті.

Після більшовицького перевороту художник прагнув виїхати за кордон. Зрештою, разом із великою родиною, він опинився у Франції, позбавлений коштів та підтримки. Попри всі труднощі, Леонід Інглезі зумів знайти себе у відомій мозаїчній майстерні Бориса Анрепа, де до кінця життя створював мозаїки для видатних європейських палаців і соборів. Його повернення до України через мистецьку спадщину є свідченням незламності духу та важливості збереження національної культури.