У Миколаївській гімназії відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки Дмитру Піддубицькому

27 лютого 2025 року на фасаді Миколаївської гімназії відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті Дмитра Піддубицького — випускника закладу, воїна-захисника України, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Ця подія стала ще одним свідченням глибокої шани та пам’яті про Героїв, які боронять Україну.

Дмитро Піддубицький народився 2 лютого 1983 року в селі Яблунівка. Навчався у Миколаївській ЗОШ І–ІІ ступенів, яку закінчив у 1998 році, а у 2000 році — в Повчанській ЗОШ І–ІІІ ступенів. З дитинства Дмитро вирізнявся щирістю, чуйністю та працелюбністю. Його доброзичливість і здатність підтримати у скрутну хвилину назавжди залишилися у серцях багатьох людей, які його знали.

У 2022 році Дмитро став на захист Батьківщини. Він служив сапером, займаючись розмінуванням території Донецької області, ризикуючи власним життям заради безпеки інших. Отримавши важке поранення, проходив лікування, але 5 листопада 2024 року його серце зупинилося… Його загибель – велика втрата для всіх, хто його знав та любив.

На заході, присвяченому відкриттю меморіальної дошки, були присутні батьки Героя, односельці, вчителі, учні, керівництво громади. Зі словами шани звернулися мати Дмитра, начальниця відділу освіти та соціально-культурної сфери Повчанської сільської ради Т. Кохан, директорка гімназії Н. Скрипниченко та священник О. Тимощук. Кожен з них підкреслив важливість пам’яті про Дмитра та його подвиг.

Директорка гімназії Наталія Ярославівна Скрипниченко розповіла, що вони з Дмитром народилися в одному селі, і вона добре пам’ятає його ще з дитинства. Він ріс добрим, чуйним і товариським, завжди допомагав іншим та не залишав нікого байдужим. Дмитро цікавився життям школи та рідного села, підтримував зв’язок із гімназією навіть після випуску. Під час військової служби заходив до школи, роздивлявся, як вона змінилася, згадував свої шкільні роки. Його приклад – це нагадування про важливість людяності та відданості.

Після освячення дошки присутні поклали квіти, вшановуючи пам’ять воїна. Цей жест став вираженням скорботи та глибокої поваги до подвигу Дмитра.

Цей день став символом глибокої вдячності та пам’яті про людину, яка віддала життя за Україну. Меморіальна дошка на будівлі рідної школи нагадуватиме всім про його подвиг, мужність і відданість Батьківщині. Вона стане постійним нагадуванням про ціну свободи.

Ми не маємо права забути. Вічна пам’ять і Слава Герою!

Слава Україні! Героям Слава!