Останнім часом в Україні зростає занепокоєння щодо вільного обігу сильнодіючого знеболювального препарату налбуфін, який спричиняє значну залежність як у цивільних осіб, так і у військовослужбовців. Активісти та медична спільнота дедалі частіше закликають до обмеження його продажу або ж до включення налбуфіну до переліку наркотичних засобів із суворішим контролем.

Проблема зловживання налбуфіном стала особливо помітною у 2024 році, коли мільйони упаковок цього препарату були продані за паперовими рецептами або навіть без жодного призначення лікаря. Це викликало обурення серед фахівців та суспільства, оскільки така доступність лише погіршує ситуацію із залежністю.

Незважаючи на публічні звернення від імені військових медиків та широкого загалу із закликами заборонити налбуфін або внести його до урядового переліку речовин, обіг яких обмежений, Міністерство охорони здоров’я наразі не поспішає змінювати чинну постанову Кабінету Міністрів. Замість радикальних заборон відомство прагне боротися зі зловживаннями шляхом «збалансованого» рішення, що передбачає впровадження електронних рецептів.

Експерти у галузі охорони здоров’я вивчають проблему налбуфіну, його використання в медичній практиці та поточні заходи для зменшення зловживань.

Що таке налбуфін та чому його вільний обіг викликає занепокоєння?

Налбуфін – це сильнодіючий знеболювальний препарат, що належить до групи опіоїдних анальгетиків. Його застосовують для полегшення інтенсивного гострого або хронічного болю, коли менш сильнодіючі, ненаркотичні засоби виявляються неефективними.

Важливо зазначити, що налбуфін не включений до урядового переліку наркотичних засобів, на відміну від інших опіоїдів, таких як морфін, фентаніл або трамадол. Це призводить до того, що контроль за відпуском налбуфіну є значно меншим, і його придбати в аптеках простіше. Аптекам не потрібно отримувати спеціальні ліцензії або ризикувати притягненням до кримінальної відповідальності за порушення умов зберігання, видачі та обліку, що ускладнює ефективний моніторинг.

До недавнього часу налбуфін продавали за звичайним рецептом, але часто аптеки нехтували цим правилом і відпускали сильнодіючий препарат взагалі без призначення.

Така практика призвела до масового зловживання. У 2024 році в Україні було продано близько трьох мільйонів упаковок налбуфіну, при цьому електронних рецептів було погашено лише на 986 тисяч. Це свідчить про те, що переважна більшість препарату відпускалася без належного призначення або за паперовими рецептами, які не обліковуються.

Однією з найсерйозніших проблем цього засобу є його здатність викликати залежність, що особливо спостерігається серед військовослужбовців. Дослідження показали, що захисники іноді вдаються до вживання налбуфіну заради його седативного ефекту та здатності змінювати сприйняття болю.

Часто командування дізнається про надмірне та регулярне використання цього опіоїдного препарату лише тоді, коли він призводить до втрати свідомості або інших серйозних наслідків для здоров’я військових, ставлячи під загрозу їхню боєздатність.

Віднедавна в Україні були посилені обмеження щодо продажу налбуфіну: відтепер його відпускають лише за електронним рецептом. Однак це правило має винятки для аптек у прифронтових районах та зонах активних бойових дій, де під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення налбуфін все ще може відпускатися за паперовим рецептом.

Продовжуються регулярні наради за участі активістів та представників МОЗ, на яких відомство закликають до радикальних кроків – заборонити налбуфін або внести його до переліку контрольованих речовин.

Деякі активісти відкрито звинувачують деяких посадовців у невиправданому лобіюванні продажу налбуфіну за е-рецептами, стверджуючи, що пояснення щодо його необхідності в прифронтових зонах для онкохворих цивільних є неправдивими.

Згідно з наявними даними, тривале використання препарату може призвести до звикання. У пацієнтів, які різко припиняють його прийом, може виникнути фізична залежність. Цих серйозних побічних дій зазвичай можна уникнути, якщо зменшувати дозу поступово.

Крім того, налбуфін може спричинити психічну залежність, тобто наркоманію. Фахівці зазначають, що бійці описують абстинентний синдром як «ломку на рівні героїну». Проте звертатися за допомогою вони часто бояться, оскільки визнання залежності може призвести до втрати статусу, довіри та навіть службового становища.

Седативна дія препарату значно знижує швидкість реакції, критичне мислення та бойову ефективність. У поєднанні з болем і залежністю це створює пряму загрозу життю як самого військового, так і його побратимів на передовій.

Хоча випадки наркоманії при боротьбі з хронічним болем за допомогою налбуфіну є рідкісними, експерти рекомендують уникати цього препарату, якщо його можна замінити неопіоїдними ліками.