# «У нас ще лютий. Він в Україні й досі….»
Портянко Ярослав Юрійович
24.11.1988р. – 01.04.2022р.

# «У нас ще лютий. Він в Україні й досі….»
Портянко Ярослав Юрійович
24.11.1988р. – 01.04.2022р.

Збереження пам’яті про тих, хто відійшов, є надзвичайно важливим. У цій статті ми згадуємо Ярослава Юрійовича Портянка, чиє життя трагічно обірвалося 1 квітня 2022 року. Ярослав народився 24 листопада 1988 року, і його коротке, але, безсумнівно, значуще життя назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав. Він народився в рік, коли Україна ще тільки робила перші кроки до незалежності, а його життя припало на епоху великих змін і викликів. Кожен, хто знав Ярослава, згадує його як людину з великим серцем, завжди готового допомогти та підтримати. Його посмішка та позитивне ставлення до життя надихали інших. Він був не просто ім’ям у списку, а дорогою людиною для своєї родини, друзів та колег. Його втрата – це велика втрата для всіх, хто його знав і любив. Пам’ять про Ярослава Портянка буде жити вічно в серцях тих, хто його пам’ятає. Необхідно пам’ятати про всіх, хто віддав своє життя за Україну. Ми повинні пам’ятати про кожного героя та кожну жертву, щоб їхній подвиг не був забутий. Вони заслуговують на нашу пам’ять і вдячність. Світла пам’ять про Ярослава Юрійовича Портянка.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.

Нехай пам’ять про Ярослава буде вічною.

Спогади про нього завжди будуть з нами.

Вічна пам’ять.

Ця стаття – це не лише спогад про людину, а й нагадування про цінність кожного життя.

Давайте берегти пам’ять.

Не забувайте тих, хто пішов.

Їхній подвиг вічний.