Рік тому, Україна втратила одного зі своїх найвідважніших синів – Костянтина Костянтиновича Пасата. Цей молодий чоловік, якому доля відвела лише 37 років, став справжнім Лицарем Перемоги, відважним оборонець української держави. Його життя, сповнене мрій і планів, обірвала підступна війна, залишивши глибокий шрам у серцях тих, хто його знав і любив. Клята війна забрала життя хороброго чоловіка, залишила вдовою красуню-дружину, осиротів маленький син Богдан. Російські окупанти позбавили життя друга, брата і побратима, залишивши порожнечу там, де був щирий і відданий чоловік.

Костянтин Пасат служив солдатом 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти в військовій частині 0372. Він загинув, героїчно виконуючи бойове завдання в зоні бойових дій, поблизу н.п. Фанасеєвка Курської області, на території агресора. Незважаючи на небезпеку, він стояв до кінця, відданий своїй країні та своєму обов’язку.

У наших серцях і пам’яті Костянтин назавжди залишиться молодим, життєрадісним і усміхненим. Але це лише одна грань його особистості. Він був також мужнім, незламним воїном, сповненим сили духу. Не вагаючись, Костянтин взяв до рук зброю, щоб захистити свою Батьківщину від підступного окупанта. Він усвідомлював, що це – священний обов’язок кожного справжнього чоловіка і патріота, який любить свою землю.

Завдяки таким Героям, як наш земляк, мар’янівець Костянтин Пасат, ми маємо змогу щодня зустрічати схід сонця, плекати надію на майбутнє та робити все можливе для підтримки Збройних Сил України. Їхня самопожертва є запорукою нашої Перемоги над ворогом. Ця перемога буде нашою, неминуче жовто-блакитною!

Слава Україні! Героям Слава! Честь і вічна пам’ять Костянтину Костянтиновичу Пасату!