У Пенькові вшанували пам’ять трьох героїв-захисників, відкривши меморіальні дошки в Пісківському ліцеї імені Героїв-земляків. Ця подія стала виявом глибокої шани та поваги до воїнів Юрія Лешука, Володимира Вознюка та Яна Овдійчука, які віддали своє життя за Україну.

Урочиста церемонія зібрала рідних, близьких, друзів загиблих, місцевих мешканців, представників влади та духовенства. Присутні згадували героїчні вчинки воїнів, їхню мужність та відвагу, яку вони проявили на полі бою. Священники ПЦУ провели молебень, освятивши меморіальні дошки, які тепер нагадуватимуть про подвиг земляків.

Юрій Лешук воював на найгарячіших напрямках, зокрема на Покровському та Куп’янському. Він неодноразово демонстрував незламний дух, навіть після поранення повернувся до виконання бойових завдань. Юрій загинув у жовтні минулого року на Харківщині. Меморіальна дошка на фасаді школи, де він навчався, стала місцем пам’яті, куди прийшли його мама, сестра та племінники.

Володимир Вознюк боронив Україну поблизу Бахмута, Часового Яру та Серебрянського лісу. Загинув під час артилерійського обстрілу на Донеччині. Батько та сестра Володимира відкрили меморіальну дошку на його честь, вшановуючи пам’ять про сина та брата, випускника ліцею.

Ян Овдійчук, уродженець Сєвєродонецька, став на захист України ще у 2015-2016 роках на Луганщині та Донеччині. Родина Яна переїхала до Пенькова після окупації рідного міста. Ян знову став на захист рідної землі та загинув у березні 2023 року під Бахмутом. Його батьки, дружина та донька відкрили меморіальну дошку на його честь, вшановуючи пам’ять про героя.

Відкриття меморіальних дошок – це не лише данина пам’яті загиблим воїнам, але й нагадування про ціну, яку український народ платить за свободу та незалежність. Це заклик до єдності, взаємопідтримки та вдячності тим, хто віддав життя за наше майбутнє.

На заході лунали зворушливі спогади про мужніх захисників. Присутні згадували їхні життєві шляхи, їхню відвагу, силу духу та самовідданість. Кожен з них був справжнім героєм, який заслуговує на вічну пам’ять.

Ця подія стала ще одним свідченням того, що пам’ять про героїв житиме вічно, а їхній подвиг ніколи не буде забутий. Герої не вмирають! Слава Україні!