Кагарличчина в жалобі: пішов з життя воїн Костянтин Панченко. Народився Костянтин Панченко 24 липня 1972 року в Челябінську, але згодом родина переїхала до України, в село Зелений Яр. Тут Костянтин навчався у місцевій школі, а після її закінчення здобував освіту в Рокитнянському профтехучилищі. Після навчання була служба в армії. Демобілізувавшись, Костянтин Панченко працював у КСП ім. Шевченка. Пізніше переїхав до Києва, де працював у будівельній сфері, очолював ТОВ «КАМПІНОСБУД».

Костянтин Петрович був одружений, мав дочку і внука. Війна обірвала його мирне життя.

1 квітня 2022 року Костянтина Панченка мобілізували до Збройних Сил України. Служив у Печерському районному ТЦК та СП Києва, де виконував важливу місію старшого інструктора рекрутингу. Через погіршення стану здоров’я лікувався у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». На жаль, 22 березня 2025 року Захисник України помер.

Солдат Вітчизни, вірний своєму обов’язку, пішов з життя.

Зелений Яр, вся Кагарличчина сумує та висловлює співчуття рідним і близьким воїна Костянтина Панченка.

24 березня кортеж з тілом Костянтина Панченка проїхав через Коридор Слави з Кагарлика до Зеленого Яру, де він знайде вічний спочинок. Біля дому, де жив Костянтин Панченко, священник Юрій Король відправив заупокійну службу. Похоронна процесія вирушила до Березівського цвинтаря. На прощальному мітингу виступили заступник міського голови Іван Семцов, товариш по службі та староста села Ольга Бевза.

«Ворог приніс горе і сльози в Україну, – сказав Іван Семцов. – Кожен, хто став до лав ЗСУ, заслуговує на повагу. Костянтин Панченко був небайдужим до долі земляків, професіоналом на службі Вітчизні. Йому було лише 52 роки, попереду було багато планів. Спи спокійно, Солдате. Пам’ять про тебе залишиться в наших серцях».

Майор Сергій Решетник передав дружині воїна Державний Прапор України. Тричі пролунав салют, духовий оркестр виконав Державний Гімн України.

Вічна слава Костянтинові Панченку!

СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!