У селі Луковець Новоборівської громади відбулася надзвичайно зворушлива подія, яка назавжди закарбується в пам’яті місцевих жителів. До рідного дому повернувся справжній герой, військовослужбовець Збройних сил України Микола Кос, який провів у російському полоні понад сім місяців. Його довгоочікуване звільнення стало можливим завдяки другому етапу масштабного обміну «1000 на 1000», що відбувся 24 травня 2025 року. Ця дата стала символом надії та незламності духу для всієї України.Зустріч Миколи Коса з односельцями була сповнена непідробних емоцій. Сльози радості та полегшення змішувалися з вигуками «Герою слава!» та щирою вдячністю за його стійкість, мужність та незламну волю. Кожен, хто прийшов зустріти свого земляка, розумів, через які випробування пройшов Захисник України, перебуваючи в неволі. Це був момент справжнього єднання громади, яка показала свою непохитну підтримку та любов до тих, хто бореться за свободу та незалежність нашої Батьківщини.Повернення Миколи Коса додому — це не просто окрема історія одного бійця. Це яскравий приклад того, як Україна бореться за кожного свого сина і дочку, які опинилися в полоні агресора. Кожен обмін полоненими є величезним кроком до повного звільнення всіх наших громадян, які несправедливо утримуються ворожою стороною. Понад сім місяців в російському полоні — це неймовірно довгий термін, сповнений невідомості та страждань. Тому радість від повернення Миколи була такою сильною та щирою.Ця подія в селі Луковець стала нагадуванням про важливість спільної боротьби, взаємодопомоги та віри в перемогу. Громада Новоборівської громади продемонструвала, що в єдності — наша сила. Теплі обійми, слова підтримки, вивішені українські прапори — усе це створювало атмосферу справжнього свята. Микола Кос, який витримав усі випробування, став живим символом нескореності українського народу. Його повернення з полону є свідченням ефективності зусиль, спрямованих на повернення кожного Захисника.Ми продовжуємо вірити, що всі наші герої, які сьогодні знаходяться в неволі, обов’язково повернуться додому. Історія Миколи Коса надихає та дає надію. Вона показує, що навіть після найтяжчих випробувань можна знову відчути тепло рідної землі та підтримку близьких. Мешканці села Луковець вкотре довели, що для них не існує чужих бід, і кожен військовослужбовець Збройних сил України є частиною великої родини. Ця подія підкреслює глибоке шанування та вдячність українському військовому, який віддав свою свободу заради нашого майбутнього. Зустріч такого героя, як Микола Кос, є важливою для всієї країни, адже вона підсилює віру в перемогу та повернення миру на українську землю.