У мальовничому селі Мар’янівка, біля величного меморіалу воїнам-афганцям, відбувся зворушливий захід, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Це подія, що об’єднує покоління та нагадує про подвиги тих, хто виконував свій обов’язок далеко від Батьківщини. Біля підніжжя пам’ятника зібралися люди, для яких події в Афганістані – це не просто сторінка історії, а частина їхнього власного життя. Разом із шанованими ветеранами та активними жителями громади участь у заході взяли отець Юрій, голова Гребінківської селищної територіальної громади Роман Засуха та голова Ковалівської селищної територіальної громади Раїса Феліксівна Клоковська. Це свідчить про високий рівень організації та значущість події для всієї громади.

Сивочолі воїни, які свого часу мужньо виконували бойові завдання далеко від рідної землі, стояли пліч-о-пліч із тими, хто лише починає свій життєвий шлях. У цьому є глибокий, невичерпний зміст. Ветерани афганської війни пройшли крізь горнило бойових дій, повернулися, щоб жити, працювати, виховувати дітей та бути надійною опорою для своїх громад. Їхня присутність на таких заходах – це не лише жива пам’ять про минуле, а й яскравий приклад незламної мужності, неймовірної витримки та глибокої відповідальності. Ці якості є взірцем для наслідування, особливо в часи випробувань.

Особливо зворушливою була присутність школярів, які стояли поруч із ветеранами. Вони уважно слухали розповіді, покладали квіти, схиляли голови на знак глибокої поваги. Для них це не просто уроки історії з підручників. Це – жива історія, що йде від очей людей, які знають справжню ціну війни. Саме такі моменти формують у молоді повагу до подвигу захисників та розуміння, що свобода та незалежність держави ніколи не даються легко. Це засвоєння важливих уроків патріотизму.

Під час заходу квіти лягли не лише до меморіалу воїнам-афганцям. Вони були покладені і на знак глибокої шани до всіх захисників України, які полягли в боротьбі з російським агресором. Минуле та сьогодення, різні війни та різні випробування, зійшлися в одній точков – біля пам’ятника, де звучали щирі слова вдячності, молитви та спогади. Ця єдність поколінь воїнів особливо важлива.

Між поколіннями воїнів пролягли різні дороги, різні війни, різні випробування. Але сенс служіння, сенс захисту Батьківщини залишається незмінним – це вірність присязі, глибокий обов’язок перед народом, непохитна готовність стати на захист своєї землі. Афганістан став для багатьох тяжким випробуванням, яке загартувало характер. Нинішня війна знову перевіряє українців на міцність, на стійкість, на єдність. І саме приклад старшого покоління, їхня стійкість і любов до Батьківщини, нагадує нам, що вистояти можна, коли є непохитна єдність та глибока пам’ять про минуле. Це запорука перемоги.

Такі заходи – це не просто формальна данина минулому. Це міцний місток, що з’єднує покоління, це важлива розмова про відповідальність кожного громадянина та про справжню ціну миру. І поки біля меморіалів збираються люди, поки діти приходять із квітами, пам’ять про героїв житиме вічно, надихаючи майбутні покоління на захист України.