У селі Чарторийськ поховали Героя — Владислава Герасименка

25 червня 2025 року Маневиччина схилила голови в скорботі. Громада провела в останню путь свого сина, Героя — Герасименка Владислава Володимировича. Молодого, відважного, справжнього патріота, життя якого обірвалося на фронті у боротьбі за свободу рідної землі.
Йому було лише 25…
Життя тільки починалося. Мрії, плани, родина — все це він залишив заради головного ¬— захисту України. 20 листопада 2023 року, на Донеччині, під час виконання бойового завдання, Владислав потрапив під масований ворожий обстріл. Поранення виявилися смертельним.
Мешканці Маневиччини із сльозами на очах зустрічали траурний кортеж. Люди зупинялися, схиляли коліна, тримали у руках прапори й квіти. Мовчки дякували Владиславу за його жертву, за його мужність. Це була хвилина єдності — в тиші, в болю, в глибокій повазі.
25 червня у Чарторийську відбулося поховання. Хрестовоздвиженський собор, дзвони, хоругви, молитви. Сльози. Владислава провели в останню дорогу як Героя — з військовими почестями, під звуки духового оркестру та словами вдячності, які не можуть вмістити всього, що він зробив.
Його подвиг — неоціненний. Його пам’ять — нетлінна.
Ми сумуємо. Ми плачемо разом із родиною. Молимося за спокій душі Владислава. І дякуємо. Дякуємо за те, що він був. За те, що любив. За те, що боровся. За те, що не зламався.
Вічна пам’ять Герою.
Слава Україні — і тим, хто її захищає ціною власного життя.