Мікропластик може потрапляти в напої з фарбованих кришок

Фото: TonyTaylorstock/DepositPhotos

Нове наукове дослідження виявило неочікувані факти про наявність мікропластику в напоях. Зокрема, рідини, такі як вода, пиво та вино, що розливаються у скляні пляшки, можуть містити значно більше мікропластику – від 5 до 50 разів – порівняно з ідентичними напоями, що зберігаються у пластикових чи металевих контейнерах. Це відкриття викликало здивування серед науковців, оскільки раніше вважалося, що скло є безпечнішим варіантом для зберігання рідин від проникнення мікрочастинок.

Фахівці припускають, що основним джерелом потенційно шкідливих сполук, а саме мікропластику, є кольорові кришки, які використовуються для герметизації скляних пляшок. Результати цього важливого дослідження були опубліковані в авторитетному науковому журналі Journal of Food Composition and Analysis. Для вивчення цього питання команда вчених ретельно проаналізувала зразки різних напоїв, включаючи звичайну та газовану воду, пиво та вино, що були вироблені у Франції.

У середньому дослідники виявили близько 100 частинок мікропластику на літр у безалкогольних напоях та пиві, розлитих у скляні пляшки. Ці показники суттєво перевищували концентрації, знайдені у рідинах із пластикових чи металевих ємностей. Співавторка роботи, що коментувала це відкриття, зазначила, що початкові очікування були зовсім протилежними, адже скляні пляшки традиційно вважалися більш екологічними та безпечними.

Детальне вивчення показало, що мікропластик, знайдений у напоях, за своєю формою, кольором та полімерним складом ідентичний фарбі, що покриває зовнішню сторону кришок скляних пляшок. Крім того, на поверхні цих кришок були виявлені крихітні, непомітні неозброєним оком подряпини. Науковці висунули гіпотезу, що ці ушкодження могли утворитися внаслідок тертя між кришками під час транспортування або зберігання. Таким чином, мікропластик міг легко відділятися від поверхні кришок та потрапляти безпосередньо у вміст пляшок. Це пояснення підкреслює необхідність перегляду технологій пакування та зберігання продуктів.

Цікаво, що кількість мікропластику у воді була відносно невисокою – від 1,6 до 4,5 частинок на літр. Також вино містило низьку концентрацію потенційно шкідливих сполук, навіть у пляшках з кольоровими кришками. Причина такої значної розбіжності між різними типами напоїв досі залишається незрозумілою та потребує подальших досліджень для повного розуміння механізмів забруднення.

Наразі не встановлено чіткого рівня потенційної токсичності мікропластику для організму людини. Тому неможливо однозначно стверджувати, чи становить виявлена кількість мікропластику в напоях безпосередню небезпеку для здоров’я. Проте, важливо зазначити, що попередні дослідження вже виявляли мікропластик у різних частинах людського тіла, зокрема в яєчниках, плацентах вагітних жінок, судинах, чоловічих яєчках, сечі та навіть у мозковій тканині. Це викликає занепокоєння та спонукає до поглиблених досліджень щодо впливу цих частинок на здоров’я.

Як виявили вчені, просте продування кришок повітрям та їх промивання водою зі спиртом може значно зменшити забруднення мікропластиком, а саме до 60%. Цей простий метод може стати ефективним кроком для зменшення ризиків потрапляння мікропластику у напої та, відповідно, в організм людини. Дане дослідження підкреслює важливість подальшого вивчення проблеми мікропластику та розробки нових стандартів безпеки для пакування харчових продуктів.