У скорботі та з глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 26 квітня 2025 року громада села Сокирин, разом з рідними, побратимами та земляками, провела в останню путь Олександра Володимировича Доломанського. Його життя трагічно обірвала війна, залишивши невимовний біль у серцях усіх, хто його знав.

Прощальна церемонія відбулася у Свято-Феодосіївській церкві, де зібралися близькі, друзі та ті, хто шанував пам’ять Олександра. Після богослужіння, траурна процесія вирушила до місцевого кладовища, де відбулося поховання. Церемонія стала місцем спогадів, сліз та вдячності за життя Героя.

Хоча Олександр не загинув на полі бою безпосередньо, саме війна залишила свій трагічний відбиток на його долі. Вона пройшла через його душу, тіло та свідомість, завдавши смертельної рани, яка, на жаль, стала фатальною. Ця втрата є ще одним свідченням того, як війна нищить життя українців, проникаючи в кожну родину та залишаючи незагойні рани.

На траурній церемонії, слова підтримки та співчуття родині висловили: заступник голови Козелецької селищної ради Володимир Моцьор, староста сіл Сираї, Сокирин, Карпоки Сергій Доломанський, а також командир військової частини, де служив Олександр. Зворушливими були слова командира:

«У ньому не було ані краплі злості. Він був світлою, доброю людиною – побратимом, на якого завжди можна було покластися.»

Ці слова підкреслюють його людяність, відвагу та відданість Україні.

Олександр Доломанський назавжди залишиться у пам’яті громади як справжній син України, який гідно та з честю пройшов свій життєвий шлях. Своєю службою та всім своїм життям він продемонстрував відданість присязі та безмежну любов до рідної Батьківщини. Його самопожертва – приклад для всіх нас.

Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Вічна пам’ять та слава Олександру Володимировичу Доломанському. Схиляємо голови перед пам’яттю про подвиг Героя.