У селі Радехів, на фасаді Радехівської гімназії – філії ОЗ “Вишнівський ліцей”, відбулася зворушлива церемонія відкриття меморіальної дошки на честь Олександра Петровича Оленича, мужнього воїна, відданого сина України, люблячого батька та вірного друга. Його ім’я відтепер викарбуване не лише в пам’яті рідних, побратимів та вдячних земляків, але й на стінах школи, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Ця подія стала даниною шани Герою, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.

На урочистому заході зібралися рідні, друзі, вчителі та учні, щоб віддати шану Олександру Оленичу. Сільський голова Віктор Сущик підкреслив, що Олександр завжди буде прикладом мужності та відваги для майбутніх поколінь. Присутні згадували його як людину з великим серцем, готову прийти на допомогу.

Зі зворушливими словами спогадів виступила Надія Загола, колишня директорка школи, яка згадувала Олександра як світлого, допитливого та наполегливого хлопця, який ніколи не здавався перед труднощами та завжди прагнув підтримувати інших. Її спогади про учня, який став героєм, викликали глибокі емоції у всіх присутніх.

Важко було стримати сльози Катерині Оленич, матері воїна, яка дякувала всім, хто прийшов, хто пам’ятає її сина, хто продовжує його справу – боронити Україну. Вона висловила свою безмежну гордість за сина, який віддав найдорожче – своє життя – за мирне небо над Україною.

Поруч стояла Світлана Оленич, дружина Олександра, для якої втрата коханого стала невимовним болем, який не минає з часом. Вона говорила про Олександра не тільки як про відважного захисника України, але й як про люблячого чоловіка та турботливого батька, який завжди знаходив час для своїх доньок, навіть перебуваючи на війні, піклувався про них та мріяв про їхнє щасливе майбутнє. Її слова були сповнені любові та туги за втраченим коханням.

Теплими спогадами поділилася також його однокласниця Оксана Сюмак. Вона розповіла, яким добрим, життєрадісним та чуйним був Олександр, як він завжди підтримував друзів і не втрачав оптимізму навіть у найскладніші часи. Її розповідь підкреслила його позитивний вплив на оточуючих.

Настоятель церкви Пресвятої Трійці м. Любомль отець Віктор здійснив чин освячення меморіальної дошки. У його словах звучала не лише молитва за душу спочилого, а й надія на те, що пам’ять про Олександра буде жити в серцях людей, у їхніх справах, у незалежній державі, яку він так любив і за яку віддав своє життя. Освячення стало важливим моментом вшанування пам’яті Героя.

Відкриття меморіальної дошки – це символ пам’яті та вдячності. Дітям, що щодня проходитимуть повз, вона нагадуватиме про ціну свободи, а дорослим – про те, що Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у нашій боротьбі, у нашій вірі в перемогу.

🕯 Вічна слава Олександру Оленичу!
Герої не вмирають!