Урочиста подія відбулася в Тернополі, де зібралися рідні, близькі, побратими та представники влади, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України. Цього дня, з глибокою шаною та невимовним болем, були вручені високі державні нагороди – ордени “За мужність” III ступеня, посмертно, родинам загиблих військовослужбовців. Кожна така церемонія є нагадуванням про ціну, яку платить український народ у боротьбі за своє майбутнє. Вона підкреслює незламний дух нації та її готовність захищати свої цінності, демонструючи глибоку вдячність держави своїм Героям.

Особливе місце в цій церемонії зайняло вшанування пам’яті нашого земляка, справжнього героя – Євгенія Гнидки з села Білявинці. За особисту мужність, незламну волю та самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, цю високу нагороду, відповідно до Указу Президента України, було вручено його рідним. Це визнання є свідченням неоціненного вкладу Євгенія Гнидки у нашу спільну перемогу. Його ім’я навіки вписано в історію українського опору, ставши символом незламності та самопожертви українського народу.

Гранатометник Євгеній Гнидка був не просто солдатом; він був патріотом з великої літери, людиною, яка користувалася беззаперечним авторитетом серед своїх друзів та побратимів. Його щирість, готовність завжди прийти на допомогу та невичерпна енергія робили його незамінним у будь-якій ситуації. Удома Євгеній Гнидка був зразковим сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком та вірним братом. Його життя було прикладом служіння своїй родині та своїй країні. Він втілював у собі найкращі якості українського воїна – мужність, відвагу, самопожертву та глибоку любов до Батьківщини, що надихає усіх, хто знав його.

Життя цього молодого, але надзвичайно сміливого солдата, Євгенія Гнидки, обірвалося на полі бою 14 листопада 2024 року. Він загинув поблизу населеного пункту Мартинівка, віддавши своє життя за нашу свободу та мирне небо. Його смерть – це непоправна втрата для родини, для побратимів, для всієї України. Проте його подвиг не буде забутий. Кожен, хто знав Євгенія Гнидку, пам’ятатиме його як світлу, сильну та надзвичайно віддану справі людину. Ми схиляємо голови перед його жертовністю та пам’ятаємо його внесок у боротьбу за незалежність.

Ми повинні завжди пам’ятати про тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи. Пам’ять про Євгенія Гнидку та тисячі інших українських героїв є нашим обов’язком. Їхня мужність надихає нас продовжувати боротьбу та вірити у перемогу. Орден “За мужність” III ступеня, вручений посмертно, є не лише визнанням особистого подвигу, а й символом глибокої вдячності всього українського народу. Це нагадування про те, що жоден герой не буде забутий, і їхня жертовність є фундаментом нашої майбутньої незалежності та процвітання. Церемонія в Тернополі стала ще одним підтвердженням того, що Україна пам’ятає своїх синів та дочок, які стали на захист її суверенітету.