У мальовничій Томаківській громаді, а саме в Кисличуватському старостинському окрузі, мешкає Панченко Сергій Володимирович – людина надзвичайної доброти та відданості, яка завжди готова простягнути руку допомоги своїм побратимам, друзям та рідним. Його відповідальність, товариськість та щирість зробили його улюбленцем багатьох, а любляча родина – батьки та сестра – завжди є його надійною опорою. Історія Сергія Володимировича є яскравим прикладом мужності та стійкості українських Захисників.Його відвага особливо проявилася у червні 2024 року, коли він, без вагань, став на захист рідної України, вирушивши боронити Батьківщину від безжального ворога. Він активно брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, даючи рішучу відсіч та стримуючи збройну агресію, що загрожувала свободі та незалежності нашої держави. Його самовіддана служба була спрямована на захист кожного українця, на мир та спокій у рідному домі.На жаль, шлях на фронті виявився надзвичайно важким. У результаті трагічної дорожньо-транспортної пригоди Сергій Володимирович отримав тяжкі травми, що поставили його життя під загрозу. Йому довелося пройти через нестерпні випробування: критичний стан здоров’я, численні оперативні втручання, виснажлива тривала реабілітація та постійний, ретельний нагляд лікарів. Це був період боротьби за кожний вдих, за можливість повернутися до нормального життя.Завдяки незламній силі духу та професіоналізму медиків, стан здоров’я Сергія Володимировича повільно, але впевнено покращується. Однак для подальшої реабілітації та полегшення щоденного життя виникла гостра потреба у спеціальному пересувному візку. У цьому критичному моменті Томаківська селищна рада, демонструючи справжню турботу про кожного мешканця громади, а особливо про наших доблесних Захисників, не залишилася осторонь. За особистим дорученням селищного голови Калашника Івана Володимировича, були оперативно здійснені заходи та проведена активна робота з волонтерами та благодійними фондами для пошуку необхідного автоматизованого візка.Ця допомога захиснику стала можливою завдяки злагодженій та активній співпраці відділення соціальної адаптації ветеранів війни та членів їхніх сімей, а саме заступника директора КЗ “Крок на зустріч” Ченчевич Оксани Костянтинівни, з небайдужими волонтерами з усієї області. Завдяки їхнім спільним зусиллям, Сергій Володимирович отримав сучасний автоматизований візок на дистанційному управлінні, що значно полегшить його пересування та прискорить процес реабілітації. Цей візок є не просто засобом пересування, а символом турботи та поваги до тих, хто ціною власного здоров’я захищає Україну.Від щирого серця бажаємо кожному нашому Захиснику та Захисниці міцного здоров’я, невичерпної сили духу та найшвидшого повернення до своїх рідних та теплого, затишного дому!